Багато добрих слів можна сказати про село Мацошин, яке розташоване біля узгір’я Розточчя. Село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.
За переказами старожилів, первинна українська назва села звучала так: Мачишин або Мачошин, від слова «мачуха». За цим переказом, колись, після навали монголо-татар, які спалили древнє село поблизу теперішнього с. Мервичі (на височині), одна жінка, забравши на згарищі села дітей, що залишились живими, втекла вниз на територію теперішнього села Мацошин, де й оселилася. В подальшому діти, яких вона забрала зі собою, і для яких вона була, по суті, мачухою, виросли, а серед людей на запитання: «Чий ти?», відповідали – мачушин, от і назва. У подальшому ця назва, у зв’язку з приходом поляків, трансформована на польську вимову.
Секрет успіху
За словами сільського голови Ігоря Витрикуша, який керує вже другу каденцію, пріоритетним для Мацошина є три напрямки: історична пам’ять, соціальний розвиток, здоров’я та освіта молодого покоління. У селі є низка приватних структур, які надають і робочі місця жителям, і сплачують податки, тим самим наповнюючи бюджет. Тоді, як подекуди в районі на грані закриття або ж ледь жевріють фельдшерсько-акушерські пункти, у Мацошині ФАП діє. Роботою працівників жителі задоволені. Та все ж основою й сьогодення, і майбуття, як вважає війт, є повага до тих поколінь, які були до нас. За час його керівництва в селі відкрито дошкільний заклад. Відтак покращилась і демографічна ситуація. Сьогодні в сільський садочок ходять діточки не тільки з Мацошина, а й Сопошина, зі Жовкви.
Церковні мир і злагода
Незважаючи на те, що у селі проживають люди різного віросповідання, чварів тут немає. Всі конфесії стараються жити дружно й злагоджено. За сприяння громади, приватних підприємців, сільської ради вдалось суттєво покращити благоустрій храму – Положення пояса Пресвятої Богородиці. До речі, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, храм занесено в культурну спадщину України, там знаходяться фрески К. Устиновича, класика українського живопису.
Про молоде покоління теж дбають
Як колишній вчитель фізичної культури і спорту, сільський голова старається дбати про підростаюче покоління Мацошина. Значну увагу він приділяє спортивному вихованню, на власному прикладі залучаючи їх до здорового способу життя. Зокрема він, на громадських засадах, у вільний від роботи час тренує сільську футбольну команду ФК «Мацошин». Так, як Народного дому у селі немає (дуже прикро, адже перший поверх уже зведено, а далі…? – ред.), молодь більше часу проводить удома, допомагаючи батькам і тим менше байдикує. Це теж суттєвий плюс, мабуть, у кожному негативі можна знайти позитив.
Для екологічного благополуччя
Цьогоріч з метою покращення екологічного благополуччя на територіях Надичівської, Артасівської, Зіболківської, Смереківської, Сопошинської та Мацошинської сільських рад налагоджено вивезення твердих побутових відходів. Тож тепер мешканцям не треба думати, де подіти сміття. Не секрет, що чимало людей вивозили у яри, лісосмуги, узбіччя доріг, захаращуючи у такий спосіб довкілля. Окремі ухитрялися викидати смітникові пакети у контейнери Жовкви.
Із розумінням поставилися до проблеми утилізації побутових відходів і мешканці Мацошина, а сільська рада координувала організаційний процес. Після сходів громадян люди уклали договори на вивезення сміття із підприємством «АВЕ Львів». На сьогоднішній день уже погодилось 70 відсотків жителів, інші продовжують налагоджувати співпрацю. Адже усі хочуть жити у чистому довкіллі й таким залишити його для нащадків.
Підприємство «АВЕ Львів», яке запропонувало найкращі умови з вивезення ТПВ, безкоштовно надало сміттєві контейнери у кожен двір. У селі —220 діючих дворів. Сміття вивозитимуть два рази у місяць. Один вивіз коштуватиме 15 гривень. Тобто за 30 гривень господарі триматимуть чистоту в помешканнях і на подвір’ях, а, найголовніше, пильнуватимуть чисте довкілля. Та й для дітей подаватимуть хороший приклад. Адже ми — гості на Землі, а природні ресурси позичили у нащадків. Це не можна забувати. Від гармонії з природою залежать наше здоров’я і майбуття.
Вулиці освітлені повністю
Ще у 2008 році у Мацошині відновлено вуличне освітлення. Тож мешканці села не знають, що таке ходити темними вулицями. У вечірній час Мацошин повністю освітлюється. А усі витрати за обслуговування, використану електроенергію, заміну лампочок покриває сільська рада.
Модернізувавши вуличне освітлення, демонтували старі лампи, закупили усі енергоощадні, встановили фотореле, завдяки якому світло вмикається у темну пору доби. Запровадивши такі енергозберігаючі технології, із казни сільської ради у місяць оплачують 400 гривень за вуличну електроенергію. Такими умовами задоволені усі мешканці села. У Мацошині і в темну пору доби не страшно пройтися вулицями. А тому, дякувати Богу, не було ніяких прикрих злочинних випадків.
І їхні жителі воюють
Мабуть, найболючіше питання, яке хвилює кожного з нас – це бойові дії, які тривають на сході нашої держави. Мацошинці теж не стоять осторонь, долучаються до всезагальної справи – допомогають воякам, чим можуть. Так, нещодавно вони зібрали велику кількість продуктів (картопля, морква, капуста, 8 сіток яблук, цибуля, часник), закруток (сало, тушонки, огірки, помідори та ін.), а також кошти (більше 5 тисяч грн.) на потреби воїнів, адже зі села у зоні задіяні четверо хлопців, ще нині двоє приїхало у відпустку.
Зоряна ГУМНИЦЬКА,
Ярослав ГЛУТКОВСЬКИЙ,
Уляна ЛАЩІВСЬКА.
