Покликання, що рятує тварин
Минулого вихідного недільного дня іменини своєї професії відзначали люди, що лікують тварин, які, звичайно, не можуть почути від своїх чотирилапих та пернатих пацієнтів слів щирої вдячності за врятоване життя. Проте у багатьох з нас, певно, немає сумнівів, що тварини почасти є не менш вдячними своїм рятівникам-медикам, аніж люди.
Сьогодні ветеринари працюють у ветеринарних клініках, на ветеринарних станціях, лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, у зоопарках, у господарствах — всюди, де виникає необхідність надання меддопомоги тваринам. Будь-яке м’ясопереробне підприємство, молочне, ковбасні цехи, склади не можуть працювати без експертного висновку ветлабораторії. Ветеринари є і на митниці, і у великих супермаркетах.
В останні роки ветеринарія розвивалась так стрімко, як і медицина. У той час, як вдосконалювалися методи діагностики і лікування людей, підхід до збереження здоровֹ’я тварин змінювався не менш прогресивно. Котів та собак зараз лікують практично так само, як і людей.
У ветеринарних клініках чи не всіх обласних центрів та столиці перелік послуг вражає. Подекуди у периферійних медзакладах навіть людям такий асортимент маніпуляцій не пропонують. Наприклад, у сучасних «крутих» ветлікарнях Мурчиків та Бровчиків можна привести на прийом до таких спеціалістів: онколога, інфекціоніста, кардіолога, офтальмолога, хірурга, дієтолога, анестезіолога, зоопсихолога, гомеопата, дерматолога, кардіолога, невролога, стоматолога, ендокринолога, гастроентеролога.
За бажанням господарів тварин їм також імплантують під шкіру мікрочіпи, що дозволяють ідентифікувати тварин. Котам і собакам роблять ЕКГ УЗД. Тваринам, що
потерпають від онкології, роблять хіміотерапію. Вагітним котам і собакам роблять кесарів розтин, також надають послуги допомоги під час пологів. Для встановлення діагнозу беруть аналізи — все так само, як і в людей. Причому ціни зовсім не нижчі, аніж на аналогічні процедури у лабораторіях для людей. На жаль, потурбуватися про хворого чотирилапого друга — не кожному господареві по кишені.
Нелегкі випробування чекають і на самих початкуючих спеціалістів-ветеринарів. Адже вони мають добре знати, що обраний ними фах — не зовсім безпечний. У практиці досвідчених ветеринарів — чимало прикрих випадків, які траплялися під час виконання професійних обов’язків, також їм часто доводиться вакцинуватися проти сказу, проходити профілактику, коли кусають тварини невідомого походження.
Лікувати тварин — це робота не дуже чиста. Тому охочим обрати цю професію треба бути ще й не гидливим.
Ветеринари мають справу з безсловесними чотириногими пацієнтами різних видів. Тварини, що захворіли, не можуть пожалітися своєму господареві на недугу, проте
допомоги вони потребують так само, як і ми.
Побачити чотирилапого пацієнта на прийомі у лікаря нам пощастило у переддень професійного свята ветеринарів, коли завітали у приватний веткабінет «Сірко», що
у Жовкві на вул. Львівській, 21. Тут працює лікар Марія Костів (на світлині на передньому плані), яка щоденно, з 10.00 год. до 16.00 год. (у суботу — до 14.00 год.) приймає тварин, яких приносять чи приводять їхні господарі. Жінка лікує, вакцинує, оперує, надає терапевтичні послуги в основному собакам, котам, рідше — хом’якам та іншим домашнім тваринам. Каже, часто доводиться виходити на роботу і у єдиний вихідний — неділю, аби не переривати тварині крапальниці, приміром.
Марії Іванівні доводиться щоденно зустрічатися з чиїмось улюбленцями. Лікар стверджує, що зараз тварини стали стійкішими до лікування. Причину вбачає у тому,
що віруси, бактерії мутують, а тому встановити точний діагноз іноді дуже непросто. Шкода, каже, що тут, на місці, немає лабораторії та можливості обстежити тварину ре-тельніше. Тому і доводиться часто відсилати пацієнтів у обласний центр для здачі аналізів.
Марія Костів має чималий досвід роботи — працювала у ветлікарні на дільниці, в лабораторії, 8 років підбирала та відпускала необхідні ліки для тварин у ветаптеці. Коли питаємо, чи складно працювати — знизує плечима і скромно відповідає: «Я просто люблю свою роботу».
Не заважаємо запитаннями, бо на столі — біле величеньке щеня з дуже добрими очима. Його підтримує жінка, яка, видно добре, теж дуже переживає. Згодом дізнаємося, що ця «знайда» у неї віднедавна — хтось у мішку викинув у посадку вже немалих щенят. Тепер жінка з допомогою ветеринара рятує тваринку, витрачаючи на це немало часу і грошей.
Кажуть, що товариш пізнається у біді, а справжня людина у ставленні та турботі про братів наших менших. Тож зичимо міцного здоров’я усім ветеринарам, достойної зарплати, нехай щастить їм у нелегкій, проте дуже потрібній роботі, хай одужують їхні пацієнти та приносять радість своїм господарям.
Настя ВІГУРИЦЬКА
