Україна — древня землеробська держава. Проте великою проблемою останніх десятиліть є нещадна, варварська експлуатація найбільшого багатства держави — грунтів. Це призвело до різкого зниження вмісту гумусу, елементів живлення, розвитку ерозійних процесів, що спричиняє зниження природної родючості грунту. Для підтримання позитивного балансу поживних речовин, необхідно вносити добрива. Сьогодні використовують висококонцентровані добрива, які не містять мікроелементів, чому з’явилася потреба у внесенні мікродобрив та найширшого використання зелених добрив — сидератів.
Для забезпечення оптимального режиму живлення рослин їм, крім макроелементів, необхідні мікроелементи. Незважаючи на надзвичайно малий вміст мікроелементів у рослинах, вони незамінні у системі удобрювання. Зернові потребують передусім марганцю, міді; кукурудза — цинку, заліза; бобові — молібдену, кобальту, заліза, сірки; буряк бору, сірки, марганцю; капуста — бору, сірки, заліза; картопля — бору, заліза; ріпак — сірки, бору.
Тому потрібно вносити мікродобрива, які є комплексними полімікродобривами під кожну зокрема культуру. Є монопрепарати, що містять один елемент живлення, нанопрепарати — комплекс мікродобрив (можна використовувати на різних культурах як для обробки насіння, так і для позакореневого підживлення).
Найефективнішим способом подолання дефіциту мікроелементів є позакореневе підживлення добривами. Їх можна вносити в бакових сумішах із пестицидами. Добре себе зарекомендували мікродобрива ТзОВ «Мінераліс-Україна», «Альфа хімгруп», «Долина-Центр».
Внесення мікродобрив — запорука збільшення врожайності та покращенння смакових якостей.
Зиновія Куцько, агроном-консультант ПП «Агрофон Плюс».
