Найважливіше у їхній роботі — спілкування з людьми
Чотириденний або п’ятиденний робочий тиждень, праця на свіжому повітрі, незалежно від погоди та пори року, фізичні навантаження, щоденне спілкування на різноманітні теми, а іноді й просто душевна розмова — такі, подекуди недекларовані, умови праці поштарів. Адже лише на перший погляд їхня робота полягає у доставленні газет, журналів та листів: для когось листоноша — чи не єдина людина, з якою можна поспілкуватися. Від неї дізнаються новини, їй довіряють навіть особисті переживання. І хоча сьогодні більшість місця в сумці листоноші, окрім газет, займають споживчі товари, поштарі продовжують працювати, як і раніше – , повідомляють новини Жовківщини.
Аби побачити життя пошти у сучасних реаліях, журналісти «Відродження» відвідали поштові відділення Жовківського району та поспілкувались із листоношами.
У с. Сопошині нас зустрів дружній колектив двох листонош — Мар’яни Іванець та Марії Грех на чолі із завідувачем Оксаною Долибою (на світлині).
У сільській місцевості листоноші часто є джерелом інформації для одиноких літніх людей, котрим добра звістка, привітне слово вселяють віру у завтрашній день. Тож випадкова людина не зможе працювати у цьому середовищі. Листонош чекають, від них сподіваються одержати добру новину, довгоочікуваний лист або й просто почути щире слово.
Починається їхній робочий день із доставки періодики, пенсій, разом
із ними листоноша бере з собою необхідний у господарстві крам: від його продажу пошта отримує додатковий дохід, а пенсіонерам — допомога. Як діляться із нами працівниці, за один раз усе не завжди рознесеш, оскільки гроші — справа відповідальна, тож доводиться робити по кілька «рейдів».
— Спілкування з людьми — наука непроста, часто не знаєш, що готує тобі зустріч. Звичайно, іноді трапляються й складні характери, але така вже робота: доводиться шукати підходи до кожного. Адже коли на твоїй дільниці тебе люблять і поважають, то й працювати веселіше. Крім того, і живе спілкування декому просто необхідне, особливо пенсіонерам: вони розповідають про своє життя, жаліються на здоров’я, діляться успіхами, — розповідають листоноші.
А от періодику передплачують сьогодні не дуже охоче, загалом вона тримається на старшому поколінні: вони звикли отримувати інформацію з газет і журналів (хоча й для них зараз кожна копійка дорога). Молодь у цьому плані більше покладається на інтернет і телебачення.
Поспілкувавшись із листоношами Сопошинського відділення, зробили висновок, що поштарі старанно, високопрофесійно ставляться до своєї роботи і користуються авторитетом в односельчан. Важливо сказати, що їхні робочі місця — комфортні, залюбки хочеться туди приходити відвідувачам. Підтримують поштарі й районну газету «Відродження» й активно залучають сопошинців підписувати її сьогодні, оскільки якраз розпочалась передплата на 2019 рік (до речі, передплата на поштовому відділенні с. Сопошина є однією із найвищих).
Зоряна Микитюк
