У мікрорайоні Збоїща на вулиці Мідній у Львові завершили комплексну реставрацію пам’ятника на могилі стрільців Української Галицької Армії, які загинули в боях із польською армією в листопаді 1918 року. Роботи виконали у співпраці міста та громадської ініціативи «Незнаному воякові».
Кам’яний монумент у формі піраміди з хрестом розташований у сквері на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. На ньому зображено український герб і пам’ятний напис. За архівними даними, тут поховано шість українських вояків, більшість із яких полягли в боях 11–14 листопада 1918 року на перетині сучасних вулиць Мазепи та Промислової. Серед ідентифікованих похованих — стрільці Іван Костельницький та Степан Малайне з Городка, однак за переказами місцевих мешканців похованих могло бути більше.
У неділю, 1 листопада, о 14:00, у день проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, біля оновленого меморіалу заплановані пам’ятні заходи: покладання квітів, спільна молитва, виконання стрілецьких пісень пластунами та Національною академічною чоловічою хоровою капелою «Дударик», а також урочисте вшанування полеглих воїнів.
Керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко зазначив, що меморіал має унікальну історію боротьби за збереження пам’яті. Пам’ятник, споруджений таємно у 1921 році, пережив радянські нищення завдяки місцевим мешканцям, які роками переховували його автентичні елементи, аби згодом відновити обеліск. Під час нинішніх робіт фахівці не лише відреставрували монумент, а й упорядкували простір навколо: замостили доріжки, оновили освітлення.
Програму ремонтно-реставраційних робіт розробив архітектор і краєзнавець, співзасновник ініціативи «Незнаному воякові» Іван Щурко. Безпосередні роботи виконала команда художника-реставратора Сергія Сірого. Вони очистили та відновили кам’яну піраміду, замостили нові доріжки й площу перед пам’ятником для проведення заходів, провели санітарну обрізку дерев, оновили систему освітлення та встановили інформаційний стенд про історію й значення меморіалу. На реставрацію та благоустрій території місто скерувало близько 400 тисяч гривень.
Перший пам’ятник на могилі стрільців УГА постав у 1921 році з ініціативи товариства «Просвіта», місцевої церкви та української молоді. Кошти на його спорудження збирали таємно під виглядом ремонту храму, оскільки польська влада не дозволяла встановлення монумента. Обеліск заввишки майже чотири метри виконали з ламаного вапняку, увінчали двораменним хрестом, а на кутах основи розмістили так звані «сліпі» кам’яні ліхтарі. У конструкцію вмуровано гарматні стрільна, що залишилися після боїв.
«Пам’ятник постав у формі майже чотириметрової піраміди-обеліску з ламаного вапняку, увінчаної двораменним хрестом. На кутах основи розташовані так звані „сліпі“ кам’яні ліхтарі. Його лаконічна форма сповнена глибоких сенсів: обеліск уособлює непохитність духу та піднесення душі полеглого воїна до Небес. Вмуровані гарматні стрільна, які залишилися після боїв, нагадують, що ця могила є нашим місцем сили», — розповів Іван Щурко.
Попри спроби знести пам’ятник у міжвоєнний період, місцева громада зберегла його. Найбільших руйнувань меморіал зазнав у радянський час. Наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років, під час забудови мікрорайону, кладовище на Збоїщах офіційно ліквідували: частину цивільних поховань родини перенесли на інші львівські цвинтарі, решту останків вивезли на територію сучасного Голосківського цвинтаря, а всі історичні надгробки, зокрема й пам’ятник стрільцям УГА, зруйнували.
Місцеві мешканці подбали, щоб останки стрільців зібрали та поховали окремо, а також зберегли деякі автентичні елементи монумента, зокрема металеві гарматні стрільна, які довго переховувала одна зі збоїщанських родин. Вони також не дозволили повністю забудувати територію колишнього цвинтаря, яку згодом перетворили на невеликий сквер.
Навесні 1990 року члени Студентського братства Львівського медичного інституту разом із громадою віднайшли останки стрільців і урочисто перепоховали їх. Того ж року пам’ятник відновили за збереженими фотографіями та з використанням автентичних кам’яних деталей і гарматних стрільн. Каменярські та скульптурні роботи виконали батько й син Маленькі. Пошкоджені бетонні «сліпі ліхтарі» та хрест замінили на елементи з природного каменю, зберігши первісну стилістику й пропорції. Окремі фрагменти старих бетонних деталей нині зберігаються в лапідарії — символічній могилі ліворуч від центральної каплиці на території колишнього цвинтаря.
Від минулого року пам’ятник перебуває на балансі Шевченківської районної адміністрації Львова. Раніше на території колишнього цвинтаря на Збоїщах також проводили дослідження та ексгумацію поховань польських військових часів оборони міста у вересні 1939 року.
