У вівторок, 20 жовтня, у Львові відбудеться прощання з трьома військовослужбовцями, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів, – Юрієм Скакуном, Адріаном Ліщинським та Володимиром Улашиним. Міська влада закликає львів’ян і гостей міста долучитися до церемонії та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно об 11:30 на площі Ринок проведуть загальноміську церемонію прощання. Адріана Ліщинського та Володимира Улашина поховають на Голосківському кладовищі, на полі 34-В, а Юрія Скакуна – на Янівському цвинтарі, на полі №66.
Володимир Улашин (02.10.1967 — 04.10.2024) – львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №48 міста Львова, згодом здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Проходив строкову військову службу, працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.
Рідні згадують Володимира як добру, щиру, чуйнішу та працьовиту людину з позитивним поглядом на життя і чудовим почуттям гумору. Він дуже любив свою сім’ю, цінував людей і завжди був готовий допомогти. Захоплювався музикою: у школі навчався гри на трубі в музичній школі, пізніше грав у симфонічному оркестрі університету. Любив свою професію та долучився до будівництва багатьох знакових об’єктів України, цікавився автомобілями й майструванням.
У 2024 році Володимир став на захист України від російського вторгнення. Служив на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, боронячи територіальну цілісність та суверенітет держави. У нього залишилися дружина, дві доньки, мати та родина.
Адріан Ліщинський (07.12.1980 — 28.09.2026) – львів’янин. Навчався у Львівській державній комунальній середній загальноосвітній школі №3, а згодом продовжив освіту в Римо-католицькій духовній семінарії у Варшаві. Працював вантажником на приватних підприємствах.
За словами рідних, Адріан був дуже доброю, щирою та спокійною людиною, завжди готовою підтримати інших. Любив тварин, особливо собак, і захоплювався українською музикою. У 2026 році став до лав захисників України, боронячи її від російських окупантів. Служив на Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. У Адріана Ліщинського залишилися мати, сестра та родина.
Юрій Скакун (03.03.1972 — 13.10.2026) – львів’янин. Закінчив середню загальноосвітню школу №1 міста Львова, пізніше здобув кваліфікацію техніка-технолога у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» (раніше – Львівський технічний коледж «Радіоапаратування»).
Працював лаборантом з електротехніки у державному некомерційному товаристві «Львівський національний медичний університет імені Короля Данила». Рідні розповідають, що Юрій був добрим, щирим, працьовитим і спокійним, умів радіти життю та дарувати гарний настрій оточенню. Цікавився медициною, займався спортом, зокрема дзюдо.
У 2024 році Юрій став на захист Батьківщини від російського вторгнення. Обороняв територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 113-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. У Юрія Скакуна залишилися батько, брат, племінники та родина.
