У п’ятницю, 23 жовтня, у Львові відбудеться прощання з військовослужбовцями Олегом Пелишком та Владиславом Кандєєвим, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Міська влада закликає львів’ян і гостей міста долучитися до церемонії та утриматися в цей час від розважальних заходів.
Прощання з Олегом Пелишком розпочнеться о 09:30 у храмі Вознесіння Господнього УГКЦ на вул. В. Великого, 10. Чин похорону Олега Пелишка та Владислава Кандєєва запланований на 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно о 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання. Обох захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вул. Пасічній.
Олег Пелишко (16.09.1992 — 08.11.2023) був львів’янином. Навчався у ліцеї №2 Львівської міської ради, а згодом у Львівському професійному коледжі сфери обслуговування та поліграфії, де здобув фах друкаря високого друку, друкаря офсетного плоского друку та оператора комп’ютерного набору. Певний час працював у будівельній сфері за кордоном.
Рідні згадують, що Олег був добрим, веселим, розумним і винахідливим, мав багато різних захоплень, любив спілкування та високо цінував свою Батьківщину. Він активно займався спортом, зокрема тхеквондо, воркаутом і тренуваннями в залі, любив музику, серіали та відпочинок на природі, особливо в горах і лісі. У 2023 році став на захист України від російського вторгнення. Служив на Запорізькому напрямку у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. У Олега Пелишка залишилися батьки, син, брат, дружина та інші рідні.
Владислав Кандєєв (14.08.1978 — 17.10.2026) також був уродженцем Львова. Навчався у середній загальноосвітній школі №54, після чого продовжив освіту у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв. Працював продавцем-консультантом та майстром у приватному підприємстві «Компанія Титан-ЛВ».
За словами близьких, Владислав був добрим, щирим, веселим і життєрадісним, працьовитим чоловіком, на якого завжди можна було покластися. Він був надійним другом і турботливим батьком, який дуже любив свою доньку. У вільний час любив їздити на велосипеді, відпочивати на природі, бувати в лісі та збирати гриби, а також захоплювався ремонтом механічних годинників. У 2026 році він став до лав захисників України, боронив її територіальну цілісність і суверенітет на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України. У Владислава Кандєєва залишилися донька, брат, друзі та родина.
