У Великомостівській громаді минає два роки від дня, коли вона втратила свого захисника — Андрія Чобота. Він був одним із тих, хто став на оборону України й заплатив за це найвищу ціну.
Андрій Богданович Чобіт народився 4 грудня 1992 року в селі Бутини. Після школи працював у будівельній сфері, згодом виїхав на заробітки до Києва.
У липні 2024 року його призвали на військову службу. Андрій проходив службу стрільцем-снайпером третього штурмового відділення другого штурмового взводу третьої штурмової роти військової частини А4848.
26 вересня 2024 року військовослужбовець зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині. Рідні й близькі довго чекали на звістку, сподівалися та молилися за його повернення.
18 квітня 2025 року, у Страсну п’ятницю, Андрія Чобота повернули додому на щиті. Йому назавжди залишилося 31 рік.
Для мами, двох сестер і брата він назавжди залишиться рідною людиною — добрим сином, уважним братом, вірним другом. Для Великомостівської громади — захисником, який віддав життя за Україну та право людей жити й будувати майбутнє.
У спогадах односельців і побратимів Андрій залишиться молодим, усміхненим та відважним. Посмертно йому присвоєно почесне звання «Герой Великомостівської територіальної громади».
Світла пам’ять Андрію Чоботу та вічна шана захиснику України.
