У Львові відбулося прощання з Ігорем Окісом, старшим солдатом Державної прикордонної служби України, який загинув 4 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Провести захисника в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими та військовослужбовці. Вони вшанували пам’ять воїна, який до останнього залишався вірним присязі та Україні.
Ігор Окіс народився 15 червня 1980 року в селі Шайноги на Львівщині. Навчався у Вузлівському опорному закладі освіти, а згодом у львівській школі № 63. Після закінчення Національного університету харчових технологій, де здобув фах інженера-механіка, багато років працював на різних підприємствах.
За спогадами близьких, він був доброю, щирою та турботливою людиною, завжди готовою допомогти іншим. У вільний час захоплювався футболом і риболовлею, любив збирати гриби та проводити час у лісі, знаходячи натхнення в природі рідного краю.
Після початку повномасштабної війни Ігор Окіс без вагань став на захист України. У грудні 2024 року він вступив до лав Державної прикордонної служби України. Влітку 2025 року у складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» був відправлений на Харківщину.
За віддану службу та проявлену мужність військовослужбовець був нагороджений медаллю «Ветеран війни». 4 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині Ігор Окіс загинув.
Чин військового поховального ритуалу відбувся у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Після спільної молитви траурна процесія вирушила до Личаківського кладовища, де полеглого воїна поховали з усіма військовими почестями.
Під час прощання почесна варта, прапороносна група, військовий оркестр та салютне відділення віддали шану загиблому прикордоннику. Побратими згадують Ігоря Окіса як мужнього воїна, який віддав життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Редакція висловлює щирі співчуття рідним, близьким та побратимам загиблого захисника.
