У Львові на території ЛМКП «Львівводоканал» на вул. Зеленій, 64 відкрили меморіальні таблиці працівникам підприємства, які стали до лав захисників України та загинули під час російсько-української війни.
На меморіальній стіні встановили 12 таблиць на честь Володимира Гірного, Івана Гринявського, Богдана Грицківа, Степана Дубика, Степана Івасика, Ігоря Кисореця, Юрія Мартиновського, Василя Тарньового, Данила-Олега Чекана, Стефана Юркевича, Романа Ярини та Василя Гавриша. Під таблицями запалили лампадки та поклали квіти.
Захід розпочали спільною молитвою разом із родинами полеглих та колегами, яку очолив о. Степан Кащук, настоятель храму Пресвятої Трійці УГКЦ, у супроводі квінтету Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла. Міський голова Львова Андрій Садовий наголосив на важливості збереження пам’яті про кожного, хто віддав життя за Україну, а директор підприємства Дмитро Ванькович підкреслив, що меморіальні таблиці є символом вдячності та шани до загиблих працівників.
Наймолодшому з вшанованих захисників, Івану Гринявському, було 30 років, найстаршому, Володимиру Гірному, — 58 років. Матір Романа Ярини, слюсаря-сантехніка дільниці з монтажу та технічного обслуговування вузлів обліку води, пані Галина розповіла, що син був учасником АТО, мав вищу освіту за спеціальністю водопостачання і з перших днів повномасштабної війни пішов на фронт. Вона згадує його як опору родини, який любив працювати вдома по господарству.
Заступник начальника служби каналізаційного господарства підприємства Євген Федосєєв поділився спогадами про інженера-технолога Стефана Юркевича та слюсаря аварійно-відновлювальних робіт Степана Дубика. За його словами, Юркевич починав слюсарем, був здібним працівником і з початком війни мобілізувався, а Дубик пропрацював у Львівводоканалі 18 років, походив із трудової династії та завжди був готовий до найскладніших завдань, у тому числі в святкові дні та вночі.
Від імені родин загиблих виступила Оксана Тарньова, дружина Василя Тарньового, слюсаря аварійно-відновлювальних робіт. Вона подякувала керівництву та всім причетним до створення меморіалу, зазначивши, що дошка стане частиною живої пам’яті про захисників, адже кожен, хто проходитиме повз, зможе згадати та подумки помолитися.
Ким були вшановані працівники Львівводоканалу
Степан Дубик (09.01.1976 — 17.07.2024) працював слюсарем аварійно-відновлювальних робіт дільниці з ремонту колекторів 18 років. Загинув поблизу села Григорівка Донецької області, боронячи Україну на Донецькому напрямку у складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сухопутних військ ЗСУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, відзнакою Міністерства оборони України «Хрест Доблесті» та відзнакою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба «Хрест Орла». Похований на цвинтарі у селі Ставчани Львівської області.
Володимир Гірний (26.07.1963 — 21.04.2022) був шляховим робітником дільниці благоустрою, працював у Львівводоканалі 6 років. Загинув поблизу міста Попасна Луганської області, захищаючи Україну у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» та відзнакою «Хрест Героя». Похований у місті Комарно Львівської області.
Іван Гринявський (19.01.1993 — 25.01.2023) працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 11 років. Загинув поблизу селища Діброва Луганської області, воюючи у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ на Луганському напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою Міністерства оборони України «Захиснику України». Похований у селі Пикуловичі Львівської області.
Богдан Грицків (29.04.1989 — 10.07.2024) був провідним інженером-будівельником і віддав підприємству 12 років. Загинув поблизу села Стариця Харківської області, боронячи Україну на Південно-Слобожанському напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя. Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест». Похований у Львові на Полі почесних поховань №86-А Личаківського цвинтаря.
Юрій Мартиновський (04.10.1965 — 28.02.2023) працював слюсарем аварійно-відновлювальних робіт ремонтно-експлуатаційної дільниці №5 протягом трьох місяців. Помер під час виконання службових обов’язків у місті Дубно Рівненської області, служачи у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Похований у Львові на Полі почесних поховань №86-А Личаківського цвинтаря.
Василь Тарньовий (10.02.1977 — 13.01.2024) був слюсарем аварійно-відновлювальних робіт ремонтно-експлуатаційної дільниці з ремонту магістральних водопроводів, пропрацював на підприємстві 21 рік. Загинув поблизу села Вербове Запорізької області, воюючи у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ на Запорізькому напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Похований у селі Підліски Львівської області.
Роман Ярина (15.06.1989 — 05.04.2022) працював слюсарем-сантехніком дільниці з монтажу та технічного обслуговування вузлів обліку води. Загинув поблизу села Нововознесенське Херсонської області, боронячи Україну на Херсонському напрямку у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Похований у селі Руданці Львівської області.
Стефан Юркевич (20.12.1989 — 25.11.2024) був інженером-технологом дільниці з ремонту колекторів, мав трирічний стаж роботи на підприємстві. Загинув поблизу селища Гродівка Донецької області, воюючи у складі 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України на Донецькому напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Похований у Львові на Полі почесних поховань №86-А Личаківського цвинтаря.
Данило-Олег Чекан (07.08.1991 — 16.12.2024) працював машиністом насосних установок насосної станції «Кривчиці» протягом року. Загинув поблизу селища Новотроїцьке Донецької області, боронячи Україну на Херсонському та Донецькому напрямках у складі 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Сил безпілотних систем ЗСУ. Похований у Львові на Полі почесних поховань №86-А Личаківського цвинтаря.
Степан Івасик (29.10.1969 — 12.11.2024) був водієм автотранспортних засобів автотранспортної колони, понад 13 років працював у Львівводоканалі. Загинув поблизу села Антонівка Донецької області, воюючи у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ на Донецькому напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Похований у селі Дрогомишль Львівської області.
Ігор Кисорець (27.11.1976 — 30.05.2025) працював шляховим робітником дільниці благоустрою, віддавши підприємству 24 роки. Загинув поблизу селища міського типу Тьоткіно Курської області, боронячи Україну на Донецькому та Курському напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Похований у Львові на Полі почесних поховань Ряснянського цвинтаря.
Василь Гавриш (07.08.1980 — 25.02.2026) був слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування, працював на підприємстві 8 років. Загинув поблизу села Осиново Харківської області, боронячи Україну на Північно-Слобожанському, Донецькому, Миколаївському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих». Похований у Львові на Полі почесних поховань №86-А Личаківського цвинтаря.
Станом на сьогодні у лавах Збройних Сил України служать 74 працівники Львівводоканалу.
