26 квітня 1986 року. Ця дата назавжди закарбується у пам’яті українського народу. Аварія на Чорнобильській АЕС… Жертви, залишені будинки, розкидані по країні люди… Цей весняний день перетворився на чорну сторінку в нашій історії. Це, як страшний сон, залишило гіркий спомин тим, хто перебував на цій території.
Як повідомив голова районної організації «Союз–Чорнобиль–Україна» Петро Дзюнька, на Жовківщині налічується 290 потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, із них ліквідаторів — 136, постраждалих — 41, інвалідів — 39, жінок-вдів — 15, дітей — 60.
26 квітня, у суботу, біля приміщення районної ради зібралось чимало людей, щоб віддати шану тим, хто у цей нелегкий час став прикладом сміливості і відваги для кожного з нас. Учасники зібрання поклали вінки до пам’ятника «Живим, і мертвим, і ненародженим жертвам Чорнобильської трагедії» у Жовкві. Отець Михайло Ткачів відслужив панахиду за померлими.
Слова вдячності линули від голови Жовківської районної ради Тадея Швая, очільника району Богдана Юрдиги, мера міста Петра Вихопня, керівника районної організації «Союз-Чорнобиль-Україна» Петра Дзюньки, представника обласного депутата Івана Бокала Романа Пелеха.
Зібрання продовжилось у районному Народному домі. Депутат Верховної Ради Василь Пазиняк подарував організації портрет українського генія Тараса Шевченка та вишитий рушник. Тадей Швай та Богдан Юрдига вручили грамоти.
Захід продовжився святковим концертом. Перед присутніми виступили Христина Ясиневич, Аліна Арсентьєва, Аліна Дем’янець, Богдан Бовшик та Юлія Грех. Поезію для глядачів зачитала Наталія Химиця.
Петро Дзюнька висловлює щиру подяку за допомогу в організації проведення 28–ї річниці з дня аварії на ЧАЕС Василеві Пазиняку, Іванові Бокалу, Тадеєві Шваю, Богданові Юрдизі, Петрові Вихопню, ТзОВ «Галфрост» (А. Ключко), «Альтаїр» (М. Перетятко), приватним підприємцям В. Перетяткові та І. Антоняку, «Сі-Сі-Ай Любеля» (Я. Гумен) та працівникам районного Народного дому.
Байдужість тогочасної влади, яка хотіла у короткий термін закінчити будування станції і при цьому не приділяла значної уваги якості робіт, призвела до трагічних наслідків та втрат. Потерпіли від цього безліч невинних людей. Чимало наших співвітчизників, незважаючи на небезпеку, взялись допомагати тим нещасним людям, які були у самому центрі катастрофи. Дякуємо їм за мужність, героїзм та розуміння! Низький уклін Вам, наші захисники!
Уляна КОПОТЬ.
Світлини Ярослава Глутковського.
