Бути прикладом для інших
Ми звикли нарікати на владу, на сусідів, на дітей чи внуків. Але ніколи не задумуємось, що не є кращими від них. Владу ми самі вибираємо, дітей та внуків теж самі виховуємо. І як говорить народна мудрість: що посієш — те і пожнеш. Так і є.
Ми хочемо жити, як наші сусіди: чи то поляки, чи то німці. Тобто,
ми хочемо бути частиною Європи. Але щось для цього доброго зробити не маємо бажання. Так, так.
Після закриття Грибовицького сміттєзвалища Жовківщина стала заручницею з вивозу відходів. Сьогодні ніби ситуація вирівнялася. Є фірма, яка вчасно вивозить, населення вчасно проплачує послуги. Усе нормалізувалося. Здається, на перший погляд, так виглядає. Але є ще велике АЛЕ! Чому? — спитаєте. Тому що не всі хочуть платити тих 80 чи 100 гривень за надані послуги. Є “крутелики”. Так “крутелики”, які за рахунок чужих користуються послугами.
Довелось нещодавно мені спостерігати не досить приємну картину. Йдучи до роботи о 7.30, на вулиці Петлюри, де розташовані смітникові баки, побачила картину: під’їжджає авто, і молодий чоловік гонорово виходить і викидає сміття. Не звертаючи уваги ні на кого, ніби це звичне для нього діло. Але, звісно, він там не мешкає і не має права цього робити. Та, яке йому до цього діло? Адже за нього заплатить сумлінний пенсіонер чи відповідальний житель цієї вулиці.
Певна, в Європі собі ніхто так не дозволить. А як дозволить — то заплатить штраф у десятикратному розмірі. В нас усі звикли, що нікого не карають. Але, шановні, є ще суд Божий. Кожен рано чи пізно стане перед лицем Господа, і доведеться давати звіт за все. Як ти жив, що робив, і так далі… Задумаймось. І ще. Який ми приклад подаємо нашим дітям? Якщо нам все сходить з рук, так і вони чинитимуть. Адже їхні батьки так чинили, то чому їм не можна?
Мені дуже хочеться змін, хороших змін. Адже ми вартуємо добра. Але щоб ці зміни відбулися, кожен повинен бути прикладом для інших.
Зоряна ГУМНИЦЬКА
