У Городоцькій громаді обрали модель шкільного харчування під назвою «опорна кухня».
Вчора, 1 лютого, у Городку на базі загальноосвітньої школи №5 провели семінар на тему «Реформа шкільного харчування в Городоцькій громаді: практика співпраці громади та бізнесу». У ньому взяли участь представники департаменту освіти і науки Львівської ОВА, керівники відділів освіти територіальних громад і районних військових адміністрацій, директори шкіл, громадські активісти, а також підприємці.
Від 1 червня 2023 року постановою № 549 Кабінету Міністрів України затвердили три моделі шкільного харчування: «базова кухня», «опорна кухня», «фабрика-кухня». У Городоцькій громаді обрали модель «опорна кухня».
Відтак, у громаді у двох школах – у школі №5 у Городку і у Братковицькій школі – створили дві такі кухні. Їх оснастилии сучасним енергоощадним, високопродуктивним обладнанням. Це оснащення – теплові, електромеханічні і холодильні агрегати – надала школам компанія «Фаст Кейтеринг», яка і стала бізнес-партнером Городоцької громади. Вона ж і готує страви на основі чотиритижневого меню у суворій відповідності до вимог постанови Уряду №305 від 24 березня 2021 року. Ця ж фірма відповідає за довіз сніданків та обідів до шкіл.
Це дозволяє забезпечити безперебійним гарячим харчуванням 20 закладів загальної середньої освіти і 11 дошкільних відділень.
У вступному слові до учасників семінару директор департаменту освіти у науки Львівської ОВА Олег Паска зазначив, що безпечне і якісне шкільне харчування – це не тільки обов’язкова складова Нової української школи, а й насамперед питання здоров’я нації, – здобувати знання і навички здорового способу життя слід зі шкільної парти.
«Щоб стати сильною країною, громадяни котрої живуть довгим, і щасливим життям, ми повинні ще більше берегти наших дітей, дбати, щоб вони мали здорове і корисне харчування», – наголосив Олег Паска.
Також він підкреслив, що досвід Городоцької громади, де у справі шкільного харчування об’єднали зусилля освіта, влада, громадські організації і бізнес, є дуже повчальним, але перейняти його буквально не вдасться з огляду на відмінності громад. Йдеться про те, що у кожній громаді мають розробити свій детальний план реформи системи шкільного харчування.
Базовим документом у цій роботі стане Стратегія реформи шкільного харчування на 2023–2027 роки, ухвалена в Україні з ініціативи Першої леді України Олени Зеленської. А також – Програма реформування системи шкільного харчування у Львівській області на 2024-2027 роки, що розроблена на основі названої Стратегії під орудою департаменту освіти і науки Львівської ОДА: програма пройшла широке обговорення і нині готують її остаточну редакцію для затвердження.
Голова Городоцької громади Володимир Ременяк розповів, що після епідемії коронавірусу, коли навчання було дистанційне, бізнес не захотів повернутись у сферу шкільного харчування. Був короткий період, коли у багатьох школах взагалі не було ніякого харчування.
Відповіддю на це стала кейтерингова модель на базі двох опорних кухонь, яку розробили за сприяння Національної асоціації громадського харчування України. Відтак, до співпраці залучили нового бізнес-партнера, і завдяки його кухонному обладнанню вдалось знизити собівартість страв.
«Тепер всі школярі нашої громади перебувають у рівних умовах: чи йдеться про школу у Городку, чи про школу у найдальшому селі, усі вони отримують якісне гаряче харчування», – додав Володимир Ременяк.
Керівник гуманітарного управління Городоцької міської ради Ігор Яскевич повідомив, що вартість шкільного харчування у громаді становить: 50 грн – 1-4 класи, 55 грн – 5-11 класи і 75 грн – це дворазове харчування у садочках. Понад 1200 дітей із майже 6 тисяч – це діти пільгових категорій, які отримують безоплатне харчування. На це торік виділили 8,6 млн грн із бюджету громади.
Керівник Національної асоціації громадського харчування України Орест Степаняк підкреслив, що Городоцька громада знайшла у рамках чинних правових норм той інструментарій, який дозволив надати дітям рівний доступ до якісної їжі. За його словами, для громад Львівщини це не просте завдання через специфіку області: розгалужена мережа шкільних закладів і багато малокомплектних шкіл.
Водночас представник Асоціації Національної асоціації громадського харчування України Андрій Янчук додав, що насамперед важливо, щоб у громадах провели глибокий і всеохопний аудит власних потреб і можливостей: кількість дітей, наповненість шкіл, число пільговиків, яка мережа шкільних закладів і їхні технічні можливості, логістика, графіки довезення їжі, можливості інфраструктури, зокрема електромереж. Далі слід порахувати вартість харчування, що дозволить зрозуміти норму прибутковості для бізнесу, аби була повна прозорість і відкритість у стосунках громада-бізнес-школа. Це важливо, адже пріоритет – безпечне та якісне харчування. І вже по тому – пошук бізнес-партнера.
Представник компанії «Фаст Кейтеринг» Ігор Захаров розповів, що кухарі, які сьогодні працюють на опорних кухнях, – це місцеві мешканці. Користуватись новим обладнанням їх навчили запрошені фахівці. За його словами, слід приділяти багато уваги роботі з персоналом, щоб виключити вплив людського фактора на якість і безпеку харчування.
Згодом учасники семінару змогли поставити запитання усім доповідачам і на власні очі побачити, як працює опорна кухня у Городоцькій школі №5, яка щодня забезпечує 1000-1200 дітей комплексними обідами.
