Минуло вже 30 років, а чорний день в історії нашої Батьківщини, день Чорнобильської трагедiї, продовжує хвилювати людей: тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день ні для кого не минув безслiдно.
Нині, на рубежі тисячоліть, загроза смерті планети Земля від екологічної катастрофи більш реальна, ніж загибель від ядерної війни. Чорнобильська трагедія — це жорстоке і, мабуть, останнє попередження людству про те, що час розкидати каміння вже минув і настав час каміння збирати…
26 квітня у Жовківській ЗОШ №1 у 5-Б класі (класний керівник Марія Демків) було проведено виховну годину, присвячену 30-й річниці Чорнобильської трагедії. Учні переглянули презентацію і відеофільми про життя в Чорнобилі до і після аварії на ЧАЕС, запалили свічку пам’яті.
Розповіді школярів уважно слухали їх однолітки – учні 5-А класу. На завершення виховної години прозвучала пісня пам’яті людям, що віддали своє життя, ліквідовуючи аварію на ЧАЕС.
Завуч школи Вікторія Антохів розповіла учням , що спалах над Чорнобилем ніби висвітив своїм сяйвом добро і зло, розум і дурість, щирість і фарисейство, співчутливість, і зловтішання, пра-вду і брехню…
Класний керівник наголосила школярам на тому, що там, у «зоні», все було справжнє: патріотизм, доброта, порядність, усмішки, гнів – усе непідробне.. Там берегли і здобували найбільші цінності – гідність і внутрішню свободу. Гартована в атомному вогні Україна – Україна майбутнього. Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – це не свято, 26 квітня це день, коли кожна людина повинна задатись запитаннями: «Хто я? Для чого живу на цьому світі? Як живу? Чим можу допомогти іншим людям?».
Марія КРЕХОВЕЦЬ.