У 2011 році з набранням чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації», що визначає порядок забезпечення права на отримання інформації, змінилась діяльність органів влади в позитивному напрямку. Відтак необхідна інформація, яка знаходиться у володінні державних органів, стала доступнішою для пересічних громадян.
Разом із тим, однією з найпоширеніших проблем в організації доступу до публічної інформації в органах влади є те, що запитувачі інформації плутають запит на інформацію із зверненням громадян.
Насамперед, потрібно сказати, що ці питання регулюються різними законодавчими актами: Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Законом України «Про звернення громадян» і передбачають різні процедури їх розгляду.
Вони відрізняються між собою передусім своїм змістом: запит – прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.
Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. У цьому випадку надається право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не потребує створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема через проведення аналітичної роботи). Це питання регулює Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Своєю чергою, звернення — це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги до суб’єктів владних повноважень, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, засобів масової інформації. Право на звернення регулюється Законом України «Про звернення громадян».
Часто запитувачі інформації не розмежовують запит на інформацію та звернення. Так, у запиті на інформацію зазначають, власне, інформацію, яку необхідно отримати. А у випадку зі зверненням, інформація рухається в зворотному напрямі, а саме: особа, яка подає звернення, повідомляє органу влади певну інформацію і, базуючись на цьому, просить вчинити певні дії.
Для прикладу, в запиті на інформацію можуть зазначати: «…Прошу надати інформацію про кількість розглянутих звернень громадян місцевою прокуратурою впродовж 2015 року…». Відтак запитувач інформації просить надати інформацію, яка отримується або створюється у процесі виконання суб’єктом владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством.
У зверненні особа звертається до суб’єкта владних повноважень з проханням вжити передбачених законом заходів до порушників, що належить до компетенції цих суб’єктів владних повноважень.
В органи прокуратури часто надходять запити про надання інформації, які за своєю суттю є зверненнями громадян. Наприклад, коли особа просить надати інформацію про перебіг досудового розслідування у певному кримінальному провадженні, дані питання регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Окрім цього, потрібно зазначити, що в липні 2015 року внесено зміни до Закону України «Про звернення громадян», відповідно до яких звернення може бути прий-няте за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії", а також надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). Звернення може записати (реєструвати) посадова особа.
При цьому, інформаційні запити теж можуть подаватися особами електронною поштою чи телефонним зв’язком шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника.
Олег Телефанко, керівник Червоноградської місцевої прокуратури, старший радник юстиції.
