Як і 2000 років тому, у часи глибокого занепаду людства, небесні ангели відкрили брами для сходження на землю Сина Божого, котрий заклав у людську природу програму Воскресіння, так у часи занепаду України, 9 березня, нашому народу було послано Тараса Шевченка для воскресіння його національної самосвідомості.
Кожна людина на цій землі має визначену дорогу по силі її духу. Чи став би Тарас тим, ким визначила стати йому доля, якби земна дорога була не такою стрімкою і кам’янистою? Чи зміг би ще хтось піднятись на такі верховини і подолати таке високе сходження духу? Мабуть, що ні. Його слово стало символом нескореного духу українців і тримає націю в часи найтяжчих геноциді і руйнувань.
Для вшанування Шевченка не достатньо просто покласти квіти. Вірші Тараса повинні звучати наживо. 202 роки минуло з дня народження Тараса Григоровича, а ми і сьогодні вивчаємо його твори. Він актуальний, незважаючи ні на що. Саме тому 9 березня, в день народження Кобзаря, на центральній площі м.Жовкви проходив марафон читання під назвою «Нам треба Твого голосу, Тарасе!», який організували відділ культури та туризму Жовківської РДА (Галина Фесюк), відділ освіти та Жовківська районна бібліотека для дітей (Надія Хомишин).
Дві години на площі Вічевій працював вільний мікрофон, де кожен мав можливість прочитати твори геніального сина нашої держави. Найбільше завітало школярів зі жовківських шкіл № 1 та 2. Дорослі теж приєдналися до всезагального читання. З уст учасників звучали різні за змістом і направленістю поезії Т. Шевченка, що не змогли залишити байдужим жодного слухача. Тож дякуємо усім, хто подарував нам незабутню екскурсію у поетичний світ Кобзаря.
Зоряна Гумницька.
