Головна Духовне Сіймо любов, даруймо добро

Сіймо любов, даруймо добро

738
0

Напередодні Великого посту ми звернулися із запитаннями про поведінку християн в особливий період церковного календаря до ігумена  Маркіяна Каюмова, прес-секретаря Львівської єпархії УПЦ.

— Що означає для вірян молитва, і якою вона має бути в часі Великого посту?

— Період Великого посту — надзвичайно важливий у житті людини, оскільки впродовж цього часу ми готуємо свою душу до зустрічі з Воскреслим Христом. Непересічне значення в цьому посідає молитва, оскільки за словами Спасителя, диявольський рід виганяється постом та молитвою (Мк. 9, 28-29). Перші згадки про молитву ми можемо зустріти на сторінках Святого Письма, а саме в книзі Буття, де сказано про те, як Бог по Своїй безмірній любові створив людину і поселив її в райських обителях, власне з цього моменту і почалася історія молитви як спілкування людини зі своїм Творцем.

Молитва повинна стати першою потребою нашої душі, коли, незважаючи на професійну зайнятість та сімейні обов’язки, ми знаходимо час для щирого спілкування з Тим, Кого любимо всім серцем своїм і всією душею своєю, і всією своєю думкою (Мф. 22, 37). Люди нерідко скаржаться на те, що вони багато і довго моляться і не отримують бажане. На що святитель Іоанн Златоуст зауважує: «Чи буде наша молитва почута — залежить не від кількості слів, а  від старань наших душ». Старанність тут означає максимальну увагу та покаянний дух під час творення молитви. Часто перешкодою для цілісності молитви є розсіяність, яка, потрапляючи в наш розум, віддаляє нас від істинного спілкування, і ми замість духовної користі отримуємо пустоту. Також необхідно мати тверду віру і впевненість в тому, що отримаємо необхідне, оскільки, людина, яка сумнівається, відповідно до слів Святого Письма, не повинна, навіть, думати, що отримає те, що просить (Як. 1,6).

У період посту важливо особливу увагу приділяти церковній молитві –  якомога частіше відвідувати храм, оскільки богослужбові тексти, які використовуються в цей пе-ріод, мають особливий покаянний характер, налаштовують нас на духовне життя. Та не потрібно забувати і про домашнє молитовне правило. Обов’язкова молитва зранку і ввечері, читання уривку зі Святого Євангелія та Апостольських послань мають увійти в наш щоденний графік, що в майбутньому обов’язково дасть плоди в нашому духовному зростанні.

— Отче Маркіяне, як поводитись людині у нинішній час розвинених технологій на роботі, у сім’ї, як можна уникнути гріховних звичок і подолати свої недоліки?

— Перед кожною людиною, яка з особливим піднесенням підходить до часу Великого посту, завжди постає багато питань. Це стосується того, як нести подвиги, коли нас оточують речі, які, на перший погляд, є перешкодою, хоча насправді мають стати надійними помічниками у переміні нашої душі в ці святі дні. Так, робота може займати багато часу, забирати левову частку сил, психологічно нас знесилювати. Але з іншого боку саме у Великий піст ми по-особливому повинні сумлінно та відповідально виконувати наші посадові обов’язки. В молитві прп. Єфрема Сиріна, яка читається у будні святої Чотиридесятниці, перше прохання звучить: «Господи і Владико життя мого! Духа лінивства…. не дай мені..». Це спонукає нас до того, щоб дорожити нашим часом. Але, незважаючи на свою зайнятість, потрібно знаходити час для частішого відвідування богослужінь та справ милосердя.

Наші стосунки з рідними та близькими повинні базуватися на християнському обов’язку любові. Ми маємо не лише з терпінням та лагідністю поводитися з ними, намагатися зі всіх сил не засмучувати їх, але й знаходити добрі слова підтримки та час для душевних бесід.

Тут звичайно не можна оминути ще одну проблему сьогоднішнього світу — інтернет-простір. Зростання доступу до інтернету принесло не лише інтелектуальну користь, але й захопило значну частину людей у віртуальний світ – соціальні мережі стали бар’єром у реальній розмові між людьми. Саме час Великого посту повинен допомогти обмежити свій час «блукання» у мережі та наповнити своє життя живим спілкуванням з нашими ближніми.

— Харчування людини у час Великого посту. Яким воно повинно бути? Чи потрібно акцентувати на цьому увагу?

— Преподобний Іоанн Дамаскін одного разу сказав: «Якби в посту вся справа була лише в їжі, святими були б лише корови». Ці слова є дивними для багатьох людей, оскільки дуже часто наша свідомість розуміє період посту, як час «голодування», саме тому і з’являються аналогії з дієтою.  Звичайно, піст умовно можна поділити на тілесну і духовну складові. Коли ці два поняття переплітаються, ми маємо говорити про певний результат від постування. Але ж якщо тілесний піст ми можемо прослідкувати і вирахувати, то як ми можемо сказати, що ми постимося духовно? І що ж взагалі таке духовний піст?

Піст відкриває перед нами можливості для духовних подвигів, що покликані повернути ту первозданну красу чистоти душі, яку ми втрачаємо, коли грішимо. Але, перш, ніж приступити до посту, потрібно почати з прощення. З цього приводу преподобний Єфрем Сирін говорить: «Якщо ти не прощаєш кожному, хто згрішив проти тебе, не утомляй себе постом та молитвою – Бог не прийме їх». Саме тому остання неділя перед постом носить назву «прощеної». Таким чином, прощаючи всіх тих, хто нас образив, ми отримуємо певну «перепустку» в поприще Великого посту (якщо можна так висловитись). Тому що прощення б’є по найболючішому – нашій гордині, яка псує наші стосунки з навколишнім світом та допомагає усвідомити, що Бог гордим противиться, а смиренним дає Благодать (Як. 4,6). З викоріненням гордині ми можемо побачити наші раніше непомітні гріхи і недоліки, саме тоді і приходить покаяння і розуміння того, що лише завдяки Божій милості нас не розчавлюють безліч наших гріхопадінь.

Нам потрібне чітке усвідомлення того, що своїми силами ми не можемо нічого досягнути, тому тут нам на допомогу і приходить любляча Матір-Церква, яка через Таїнства Сповіді та Причастя відновлює в нас сили для несення нашого життєвого Хреста. Таїнство Святої Євхаристії з’єднує нас із Самим Богом, відкриває нам можливість наслідувати Вічне Життя. З початком Великого посту постійне Причастя Тіла і Крові має увійти в наше життя і надалі стати надійною зброєю в боротьбі проти диявола.

Також в період посту ми по-особливому повинні подивитись на всіх тих, хто нас оточує, хто потребує нашої з Вами допомоги та підтримки через справи милосердя. Дуже влучно роздумує про піст святитель Іоанн Златоуст, який говорить: «Хто обмежує піст тільки утриманням від їжі, той лише безчестить його. Ти постиш? Доведи мені це своїми справами. Яка користь, коли ми утримуємося від птахів і риб, а братів гриземо і з’їдаємо. Яка користь, коли ми проводимо піст без добрих справ? Якщо скаже інший: «Я постив всю Чотиридесятницю», – ти скажи: «Я мав ворога і примирився, мав звичку лихословити і залишив її, мав нужденного і допоміг йому». Хоча не можна забувати і про важливість тілесного посту.  Великий піст є строгим і передбачає утримання від м’ясних, молочних продуктів та риби (за винятком свята Благовіщення та Вербної неділі). Як показує духовний досвід святих отців,  людина, яка не утримується в їжі, не може нести і духовного посту і не отримує жодних плодів, пройшовши поприще посту. Фізичний піст допомагає налаштувати наш дух на молитву і покаяння та є надійною допомогою в боротьбі з нашими гріховними звичками.

— Отче Маркіяне, як навчити дітей особливої молитви та певних обмежень у передвеликодній період?

— Говорити з дітьми про Бога потрібно не лише в час посту, але й поза ним. Адже ж, як каже, народне прислів’я: «Якщо не говорити з дітьми про Бога, то потім все життя прийдеться говорити з Богом про дітей». Виховання дітей в любові до Бога, Церкви та людей є першочерговим завдання кожного християнина. Народжуючи дітей, ми беремо відповідальність перед Богом не лише за те, як їх виростили чи яку освіту дали, але і за те, як наставляли у християнській вірі. Піст повинен торкнутися кожного, хто бажає зустріти Свято Воскресіння.  Для дітей він повинен носити характер обмеження, перш за все, в комп’ютерних та телефонних розвагах, оскільки від цього в молодого покоління розсіюється увага, яка є такою важливою, як вже було сказано, для нашої молитви з Богом. Молитва для дітей повинна бути регулярною, хоча і невеликою за обсягом, щоб дітки за час посту могли хоч трішки полюбити духовне спілкування. Відвідування храмових богослужінь, а головне участь в Таїнстві Сповіді та Причастя мають стати надійним фундаментом для майбутнього наших дітей.  Утримання в їжі для дітей рекомендується в розумних межах, щоб молодий організм не страждав від нестачі корисних речовин. Але й  привчання до посту в молодому віці, хоч і невеликими кроками, буде слугувати вихованню духовної дисципліни наших дітей.

— Дякуємо за повчальні настанови.

Уляна ЛАЩІВСЬКА.