Головна Історія 19 серпня 75 років тому у мальовничому селі на Жовківщині сталася кривава...

19 серпня 75 років тому у мальовничому селі на Жовківщині сталася кривава трагедія

0
0

«Пирятинський краю, журбою й печаллю слова поминальні полеглим твоїм…»

Щороку на Спаса – древній Пирятин у скорботі. 19 серпня 75 років тому у мальовничому селі на Жовківщині сталася кривава трагедія.

У серпні 1944-го червонопогонна орда енкаведистів  з метою знищення повстанського шпиталю та підстаршинської школи, що готувала молодших командирів для підрозділів УПА військової округи «Буг», що були розміщені у пирятинському лісі, вступила в бій з повстанцями і отримала нищівну поразку – замисел ворога був повністю передбачений командирами УПА.

Розгром військ НКВД викликав звірячу лють у ворожому середовищі. Тож чисельні зграї червоних окупантів отримали наказ знищити тут всіх і все. Та, не знайшовши у лісі жодного повстанця, здичавілі зайди спрямували свою ненависть на мирне населення – вони знищили усіх селян Пирятина, що не встигли втекти, а село спалили. У палаючих хатах у пекельному вогні гинули старенькі та немовлята…

Більшовицькі вандали на цьому не спинились. Вони запалили сусідні Зубейки, Луцики, Синьковичі, а також з десяток менших сіл та присілків. Так «визволителі помстились за свою поразку», за підтримку населенням народної армії.

Упродовж багатьох років пирятинський ліс залишається однією з найяскравіших сторінок національно-визвольних змагань нашого народу. І цьогоріч також тут зібралася велика сільська громада, з’їхалися родичі, представники місцевої, районної та обласної влад та усі небайдужі, аби спільно помолитися та віддати шану героям-захисникам рідного краю, невинним людям, які стали жертвами жорстоких боїв, розправ та пожеж від рук НКВС.

На велелюдному вічі-реквіємі місцевий священнослужитель та отці сусідніх парафій відправили Службу Божу, під час якої жителі традиційно у день Преображення Господнього посвятили фрукти, а також відслужили панахиду біля монумента героям-пирятинцям, де люди у скорботі поклали до підніжжя квіти.

Урочисте виконання Державного Гімну України,  патріотичний солоспів повстанських пісень, сумні мелодії у виконанні місцевих фольклорних колективів та виконавців Народних домів району доповнили скарбницю пам’яті цього поминального дня.

І як би не склалося майбуття, на кожного Спаса сюди завжди приходитимуть українці, нащадки невинно убієнних та Героїв, аби згадати, пом’янути та навіки зберегти у пам’яті народній.

Підготувала Надія Байбула