Від Жовкви до Гамільтона у далекій Канаді
Пролягла нелегка життєва дорога Степана Гевака — друкаря, палітурника, громадського діяча, мецената. Народився 25 грудня 1888 року у Жовкві. Професійну освіту здобув у друкарні Отців Василіян. У 1905-1914 рр. працював у палітурні цього чернечого ордену. Навчався в учительській семінарії у Львові. На початку Першої світової війни був мобілізований до австрійського війська, воював у ранзі старшини, потрапив у полон і був висланий до Сибіру (м. Омськ). Після повернення із заслання продовжив навчання у вчительській семінарії та на педагогічних курсах у Львові, відновив працю у палітурні. У період Західноукраїнської Народної Республіки як старшина УГА, працював при повітовому комісаріаті ЗУНР у Жовкві. В кінці травня 1919 року був інтернований поляками і три місяці перебував у львівській в’язниці.
Із серпня 1919 до квітня 1938 року С. Гевак працював управителем (директором) переплетні Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Одночасно, у 1932-1935 рр. безоплатно був директором друкарні цього Товариства. За час свого керівництва Степан Гевак зробив палітурню прибутковим підприємством. Упродовж 1925-1931 рр. вона дала чистого прибутку 110 915 зл. У 1932 р. за власні кошти закупив для друкарні НТШ чотири друкарські машини. Подарував дубову шафу для орнітологічної збірки музею НТШ. Упродовж 1932-1934 рр. позичив друкарні 11 тис. зл. У 1927 р. зробив значний фінансовий внесок на ремонт будинків НТШ від очолюваної ним палітурні. Подарував бібліотеці Товариства 269 книг. Про свої зустрічі і співпрацю з
М. Грушевським, І. Франком, В. Гнатюком та іншими визначними авторами, праці яких друкувалися в друкарні НТШ, розповів у спогадах.
У міжвоєнний період Гевак став приватним підприємцем. Наприкінці 20-х років відкрив у Львові власну палітурню під назвою «Галянтерійно-переплетнича робітня». У середині 1930-х років заснував власну друкарню у Львові, в якій друкував видання, що підлягали суворій цензурі тодішньої влади. Під час німецької окупації працював у науковій бібліотеці Львівського університету, керував фабрикою взуття, очолював українську футбольну команду «Гарбарня», яка входила до краєвої ліги Галичини.
У львівський період Гевак брав активну участь у діяльності кількох громадських організацій. Був членом «Міщанського братства», у 1926-1928 рр. очолював «Товариство українських ремісників, торговців та промисловців «Зоря», й організував при ньому духовий оркестр, який виступав на всіх національно-релігійних святкуваннях. У 1928 році став опікуном 50-го куреня пластового юнацтва імені
Остапа Вахнянина — українського пластового і культурного діяча, редактора журналу «Пластун».
Із 1944 року наш земляк перебував у Європі в таборах для «переміщених осіб». У 1948 році емігрував до Канади і поселився разом із дружиною Меланією (з дому Гевко) і донькою Ольгою у м. Гамільтоні (провінція Онтаріо). Після заснування НТШ
в Канаді (1949) став одним із перших членів Товариства і брав активну участь у його діяльності.
14 лютого 1954 року на науковій сесії НТШ в Торонто, присвяченій 700-літтю Львова та коронації Данила, виступив з доповіддю «Стан розвитку міста Львова в другій половині ХІХ-ХХ століття». 12 жовтня 1963 року на ХІІ науковій конференції
НТШ Канади, присвяченій 90-річчю заснування НТШ у Львові, доповідав на тему: «Товариство українських промисловців, торгівців і ремісників «Зоря» у Львові». С. Гевак — засновник і довголітній голова відділу Ліги визволення України в Гамільтоні, почесний член Головної управи Ліги, активний член Українського визвольного фронту. У 1969 році його нагороджено Грамотою управи НТШ Канади і присвоєно звання почесного члена НТШ.
Досліджував історію українського поселення в Канаді. В найстарішій українській газеті Канади «Канадійський фермер» опублікував статтю «Про першого українця на канадійській землі», в якій, на підставі матеріалів із Дандернського національного історичного музею в Гамільтоні, доводив, що під час американо-англо-канадської війни 1812-1814 рр. капітаном на одному з канадських суден служив виходець з України Іван Стрільбицький. Написав працю англійською мовою про українців у Гамільтоні, яка залишилась неопублікованою. Побачили світ його статті-спогади «З епізодів минулого» та «Над тихими водами Бугу».
Помер Степан Гевак 29 червня у канадському місті Гамільтон і похований біля своєї найближчої родини на міському католицькому цвинтарі.
Ярослав СЕРКІЗ,
краєзнавець
