Подбаймо про себе, близьких та країну
Сьогодні світ і Україну лихоманить ніким не знаний і не передбачуваний коронавірус. Враховуючи нетипову донині в усіх сферах суспільного життя ситуацію, ми усі маємо працювати над програмою, як жити у цій кризі, яка невідомо коли закінчиться.
Карантин, запроваджений через пандемію, неабияк вдарив по економіці України. Втрат зазнали чи не всі галузі, що складали левову частку бюджетів міст і сіл. І у кожного з нас виникають питання: що буде далі, після 12 травня, коли карантин мав би закінчитися (теоретично), як житимуть родини, що частково або й повністю втратили дохід, де брати кошти?
Своїм баченням ситуації, а також про життя міста у карантині поділився з
читачами інформвісника мер Жовкви Петро ВИХОПЕНЬ.
На сьогодні з бюджету Жовкви виділено більше мільйона гривень для матеріальної допомоги хворим — дорослим і дітям — на цукровий діабет, онкологію, тим, що потребують дороговартісного негайного оперативного втручання тощо. Ці витрати, як правило не передбачають бюджети районних населених пунктів.
Зараз так склалася ситуація, що треба витрачати кошти тих, що заплатили податки, для допомоги тим, що не можуть профінансувати свого лікування самостійно. Так, на заходи боротьби з коронавірусом уже за час карантину витрачено понад 650 тис. грн. Кабмін дозволив проводити позачергові сесії, коли виникають питання виділення коштів для нагальних потреб. І Жовківська міська рада під час карантину виділила субвенцію у розмірі 300 тис. грн обласному бюджету. Це зроблено з метою
забезпечити безвідмовний прийом та лікування мешканців району з коронавірусом (у разі виникнення, не дай Боже, такої необхідності) у медичних установах Львова.
Не залишили без допомоги у цей складний час ми й районний бюджет – 200 тис. грн для придбання засобів захисту для медиків Жовківщини. Адже вартість одного захисного костюма, що має бути одноразовим і його після контакту з хворим слід відразу утилізовувати, складає 250 грн!
50 тис. грн було виділено для проведення дезінфекції місць загального користування. І хоча перед Великоднем мені на вайбер надходили образливі закиди про
марне витрачання грошей (через дезінфекцію), все ж я вважаю совість свою і колег
чистою. Ми заплатили працівникам санепідемстанції, аби вони і виконали цю роботу.
Я вдячний відповідальним місцевим священникам, зокрема о. Володимиру та о. Маркіяну, що звернулися до міської влади з метою провести дезінфекцію храмів. Також були дезінфіковані і дитячі майданчики, і під’їзди багатоквартирних будинків, територія базару і крамниці. Міською владою було виділено ще 100 тис. грн, закуплено тонну хлору, аби охопити більше об’єктів дезінфекцією. Вдячні ми й підприємству ПП «Рома» (Р. Демчина), що на час карантину надало транспорт, а держветслужба (Р. Гапоненко) забезпечила обробіток об’єктів інфраструктури.
Окремі міста зобов’язали виконувати цю роботу працівників комунальних підприємств. Ми ж перед прийняттям рішень на період карантину порадилися з відповідними спеціалістами Жовкви й вирішили не залучати двірників, вантажників чи водіїв до виконання цих робіт. Це, як на мене, мають робити фахівці, що працюють у санепідемстанції та держветслужбі. Можливо, це і внесло якусь незначну позитивну лепту у статистику щодо захворюваності (у нашому місті хворіють всього 4 осіб, які, на щастя, одужують).
Важливою проблемою на сьогодні є неодноразові прохання від продавців з ринку, що мають там торгові точки з різним крамом. Та я одноосібно таких відповідальних рішень не приймаю. Радився з фахівцями, керівниками санепідемстанції, держветслужби, поліції, і думка з цього приводу в усіх була одностайною. Ми добре розуміємо усіх підприємців, що придбали товар й планували його до і після свят продати, а також людей, що виростили уже розсаду, ранні весняні продукти — зелень, редиску тощо, і не мають жодної можливості це реалізувати. Ось тепер добре вимальовуються недопрацювання законодавців не лише у сфері охорони здоров’я, а й у забезпеченні централізованої заготівлі продуктів у с/г виробників та реалізації її через торгові точки та мережі. Селянин мав би думати, як якісніше виростити, а не як і де реалізувати. І це нині — величезна проблема в усій країні.
Все ж, вважаю, що маємо ще зовсім трішки потерпіти (хоча б таки до цього 12 травня), аби недуга пішла на спад, як ми бачимо це на прикладах зарубіжних країн. Бо намір нашого керівництва на рівні держави відкрити вже днями ринки може зіпсувати всю «картину». Бо всі ми знаємо, що біля ринків все ж почнеться стихійна торгівля, а там і покупці, і продавці точно забудуть про соціальну дистанцію. Людей
почнуть штрафувати (а суми для простих людей космічні — від 17 тис. грн!). А ще страшніше буде, коли цей карантин введуть знову і надовго.
У зв’язку зі ситуацією, що склалася, у міськраду звернулися десятки ФОПів із проханням на час дії карантину та у зв’язку з тим, що вони не вчиняли господарської діяльності, звільнити їх від сплати єдиного податку (далі — ЄП), від оренди за приміщення, земельні ділянки тощо. Враховуючи ці звернення, Жовківська міська рада розглядає два варіанти: ми плануємо зменшити відсоток єдиного податку для 1 і 2 груп підприємців. Це пропонуватимемо на розгляд депутатам, бо у нас на сьогодні ставки єдиного податку є найнижчими у Львівській області. Водночас довелося зустрітися з колізією, адже на території міста є ФОПи, що під час карантину здійснювали господарську діяльність. На жаль, виокремити тих, що здійснювали діяльність, від тих, що не працювали, — ми на законодавчому рівні не можемо ніяк. Один раз на рік ми маємо право встановлювати цей податок. Зараз же Верховна Рада, враховуючи ситуацію, що склалася, зняла заборону та дозволила переглянути податок лише для 1 та 2 груп ФОПів (на жаль, не для продуктів харчування, не для промисловості). Ми радимося з податковою інспекцією, як врегулювати це питання, аби ті, хто провадив діяльність, таки цей податок сплатили. Адже, судячи з повідомлень центральних ЗМІ, підприємці очікують, що їх буде звільнено від плати за землю, нерухомість, інших податків. Чуємо, що прогнози фахівців про невиконання держбюджету невтішні — це 20 % або й більше недоотриманих коштів. Таку ж картину, або й гіршу, слід очікувати на місцях. Тобто, за наявності такої тенденції, ми будемо змушені переглядати програму і скорочувати заплановане, а най страшніше — аби нам не довелося доту вати комунальні підприємства. Проте, зважаючи на непрості обставини, що складаються, наприклад у Жовківському водоканалі, така загроза існує і вона досить реальна. Вважаю, що мешканцям про це слід знати. Через запевняння урядовців, що за тимчасову несплату в часі карантину за послуги ні пеня, ані відсотки нараховувати не будуть, люди (а це 50 % користувачів) вирішили не платити. І, як не дивно, мешканці квартир, як правило, платять, а серед боржників — переважно власники індивідуальної житлової забудови, які, очевидно, тепер мають більше часу вдома, миють на подвір’ях автомобілі, щедро поливають обійстя тощо. Бо ж, не зважаючи на те, що країна на карантині, і не працюють школи, садки й інші заклади, витрати води у місті значно зросли. І якщо борг у водоканалі зростатиме, а електропостачання у державі, області належить приватній фірмі, нам просто відімкнуть насоси, що безперервно качають воду місту. У разі відімкнення, в резервуарах залишиться води на 6-8 годин для споживання Жовквою. Тоді під час карантину може виникнути справжня проблема. А ще усім споживачам добре відома ситуація, коли після перебоїв з водопостачанням певний час із крана отримуємо рідину коричневого кольору, яку важко назвати водою (бо через так званий гідроудар з труб підіймається бруд та іржа), і яку ми мусимо спустити у каналізацію, жодним чином не використовуючи. Хоча заплатити за неї змушені. Ця проблема давно хвилює і мене особисто, я вивчав її, та, на жаль, іншого, як встановлення фільтрів і навіть перед багатоквартирними будинками, виходу зі ситуації не бачу. Я також звертався до підприємств, які надають послуги з промивки мереж, там кажуть, що технічного рішення з промивки немає. Тобто, якщо навіть фахівці промиють всі ці три водогони від резервуару чистої води, що заходять у місто, це ефекту не дасть, бо загальна протяжність водяних труб містом складає понад 70 км.
Тож звертаюся до мешканців з проханням: будьте відповідальними, сплатіть борги за споживання води. Адже у зв’язку з пандемією, значних недоотримань в бюджет та незапланованих чималих витрат, міська рада у ситуації, що може скластися, не допоможе.
До речі, плата мешканців за тепло теж не дуже втішає. Проте сподіваємося, що з
наближенням літа, значно знизиться сума платні, й люди поволі зможуть сплатити
борги.
Така ж ситуація і з окремими платниками податків (ЄП, за землю, за оренду приміщень), які без відповідного рішення міськради все ж вирішили не платити.
Якщо міськрада прийме таке рішення, то людям, які справно платили, зроблять перерахунок, і здійснена оплата залишиться їм на майбутнє. Наразі жодних підстав для несплати податків немає. З єдиного податку рішення буде носити загальний характер, а з оренди землі та елементів благоустрою — прийматимемо рішення персонально. Тобто підприємець, що не працював, і якому складно сплатити податок за землю чи елементи благоустрою (торгові будки тощо), повинен звернутися особисто зі заявою, яку подаємо на розгляд депутатів бюджетної комісії. Рішення ж прийматимемо по кожному окремо. Чи депутати звільнять їх від сплати в повному обсязі, чи частково — важко сказати. Та наразі усі мають поставитися до сплати з розу-мінням. Сесію міськради заплановано одразу ж після 11 травня (дай, Боже, аби карантин на цьому завершився).
У підсумку скажу, що вже так виглядає, що 2020 рік буде складним. Та ми, українці, маємо досить сильний генетичний код самозбереження. До того ж, на щастя, маємо міцну віру в Бога. Так, ми вміємо економити, вміємо працювати на землі, скажу точніше — хочемо працювати на ній. Вміємо консервувати та заготовляти продукти на зиму, любимо запасатися. Залишається бути відповідальними та стриманими, чуйними до чужого горя. Бо ніхто, повірте, ніде та від нічого не є повністю застрахованим. А якщо вже комусь дуже кортітиме відпочивати, то має нагоду цьогоріч подорожувати Україною, адже наша земля має стільки прекрасних місць, про які ми часто навіть і не здогадуємося. Та й гроші залишимо не арабським чи турецьким туроператорам, а таким, як і ми, українцям, що розвивають туризм в нашій країні.
Нехай всім щастить і, звичайно, щоб усі ми залишалися здоровими!
Розмову записала Надія БАЙБУЛА
