Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Усе його життя і творчість були присвячені українському народу. Його ім’я відоме в усьому світі. В усіх обласних центрах України, багатьох містах і селах нашої держави, а також у численних столицях і містах за кодоном встановлено пам’ятники Шевченку. Загалом, у світі зведено 1384 пам’ятники Кобзареві, з них 1256 — в Україні та 128 – за кордоном у 35 країнах. Це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури.
Нещодавно було відкрито ще одне погруддя українському Пророку і Просвітителю в с. Пилах. У такому маленькому куточку нашого району люди спромоглися увіковічнити Генія, а наша Жовква – велика і «багата» — вже стільки літ намагається, і – ніяк!? Питання: чому? Попередні керманичі району дуже запевнено обіцяли, що пам’ятник Шевченку в Жовкві буде, але, як мовиться, віз і нині там.
Щоправда, надія вмирає останньою, тому в нас є всі шанси найближчим часом побачити пам’ятник Тарасу Шевченку в Жовкві. Днями нам довелось поспілкуватися з керівником ДП «Жовківський лісгосп», одним з ініціаторів побудови пам’ятника, Степаном Сохнацьким.
— За радянської влади партійні боси боялися встановити пам’ятник Т. Шевченку в Жовкві. Але отримавши розпорядження зверху, змушені були таки його встановити. Щоправда, не в місті, а в с. В’язовій, на території державного парку В’язівського лісництва, і то погруддя. Вже у той час вищі чини розуміли велич постаті Великого Кобзаря, адже усі мітинги, протести, збори і т. д. відбуваються на центральній площі. Але, попри все, до цього погруддя ще 91-го молоді пари приїжджали, покладаючи квіти, і це триває до сьогодні.
Як відомо, першим ініціатором побудови пам’ятника був Михайло Коляда. Коли я почув про всі перипетії навколо цього питання, мене, скажімо, як простого українця, ця тема дуже зачепила. І минулого року я мав щастя познайомитися, з уже покійним нині Романом Лубківським, який звів мене з поважними людьми Львівщини (кращими архітекторами та скульпторами). Була організована зустріч з очільниками району, де мер міста дуже цікаво прочитав лекцію прокурора щодо недоцільності встановлення пам’ятника в центрі міста. Зараз на сайті РДА триває голосування, і більше 60 відсотків жовківчан — за пам’ятник Шевченку в центрі міста.
Із часу зустрічі минув рік, а питання зависло в повітрі. Але ми продовжуємо роботу. Так, архітектор Ярема Чурилик (на жаль, також уже покійний), який був свого часу керівником забудови центральної частини Жовкви і, якому дуже близька ця тема, теж долучився до цієї проектної пропозиції.
У представленому проекті (на світлині) враховано всі історичні моменти нашої Жовкви. Зокрема, планується вийти із втраченого кварталу; відновити фундамент будівлі старої ратуші (який є під клумбою), а далі — встановлення так довгоочікуваного пам’ятника Пророку і Будителю нашої неньки-України.
На думку Степана Степановича, перший етап до мети є. Наступний – створення організаційного комітету, до якого запрошуються усі дотичні структури. Готові уже підключитися районні очільники. Якусь частину коштів зібрав Михайло Коляда, є ще бізнесмени і, зрештою, самі жителі готові посприяти фінансово. Аби тільки була віра і впевненість, що задум вдасться реалізувати.
Надіюся, ба, глибоко вірю, що пам’ятнику таки бути в нашому місті, бо якщо взявся за це питання такий високовідповідальний чоловік – Степан Сохнацький, то справа з місця зрушиться.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
