Цьогоріч учнівський та педагогічний колективи нашої школи з особливим натхненням готувалися до святкування 200-річчя від дня народження Тарас Шевченка.
У святкових заходах значну увагу ми приділяли висвітленню життя, творчої діяльності Великого Кобзаря.
Змінюються епохи, а сила Кобзаревого слова завжди на варті народної гідності. Щоби згадати, звідки та сила, мудрість, пророче Слово, ми запросили у цей святковий день здійснити мандрівку в далеке минуле, у часи, коли наш Шевченко був дитиною. Полинути разом у світ Кобзаревої поезії, відчути душевні переживання хлопчика-сироти, якого напоїла своїм цілющим зіллям земля-матінка, вдихнула в нього силу Пророка, Месії українського народу.
У святково прибраному залі лунає мелодія пісень на слова Т. Шевченка (муз. кер. Н. М. Чорній) і пливе поміж численних присутніх: батьків, вчителів, учнів та гостей.
Цього дня рядки Шевченкових мініатюр линули з уст першокласників (класовод М. І. Клим). Учні 2 класу (класовод Г. М. Швець) зворушили присутніх своїм вмінням читати напам’ять вірші Кобзаря.
Виразне читання раз у раз супроводжувалося піснями на слова Т. Шевченка у виконанні учнів 3 класу (класовод М. І. Куриляк). Досить високу обізнаність з творчістю Великого Поета виявили учні 4 класу (класовод Н. Г. Чорна), адже підготували до свята і сценки-мініатюри, і поезії. Особливої уваги заслуговує виступ В. Яцків, яка брала участь у районному конкурсі читців поезії Т. Шевченка. Свято тривало. І вже на сцені учні 7 класу та ведучі Н. Домашовець та Н. Білець запрошують продовжувати мандрувати у далекі часи. Згадалося усе: і Кирилівка, і навчання в дяка, і радісні хвилини в колі рідної сім’ї, і прекрасні краєвиди батьківщини, і безрадісне дитинство, скроплене жагучими сирітськими сльозами. Про все це нагадували один за одним рядки "Кобзаря", знавцями яких у той день стали, без перебільшення, майже усі учні нашої школи.
Старшокласники намагалися донести до присутніх геніальність Шевченкових думок, силою своїх почуттів та емоцій, які супроводжували їхні виступи (Марта Мазуркевич, Руслан Кудрик, Зоряна Снігур). Поезія "Хустина" у виконанні Світлани Чернецької викликала біль і сльози на очах присутніх. А "вдячне слово Котляревському" емоційно, щиро передала учениця 8 класу Світлана Гнідець. Воно стало кульмінацією святкового дійства під назвою "Хай зійдуть, і цвітуть мої думи, мов квіти останні". Традиційно свято завершилося закличними словами "Заповіту", які звучали з уст усіх учасників свята особливо щиро, натхнено.
Відзначаючи 200-річний ювілей Великого Кобзаря, Генія і Пророка нашого народу, ми переконуємось в тому, що життя — це диво, дар Божий, який дається людині, щоб робити добро, щоб прагнути зробити щасливою свою долю і долю людей, що оточують тебе. І найголовніше — залишити на цій землі слід, непідвладний часу, як це зробив мій Шевченко.
Богдана ГНІДЕЦЬ,
вчитель світової літератури Синьковицької ЗОШ.
