Цьогорічне Різдво принесло у мою сім’ю особливу, подвійну радість. Прославляючи новонародженого Христа, я мала нагоду подякувати ще й за своє друге народження та за появу на світ своєї четвертої дитини. Саме у день моїх тридцять других роковин, 10 січня, медики пологового відділення Жовківської центральної районної лікарні з Господнього благословення врятували нам з дитятком життя.
Четверта вагітність через недугу давалася мені вкрай важко і з ризиком для життя. Адже попередні три вагітності, внаслідок прееклампсії з високими показниками артеріального тиску, завершувалися пологами шляхом кесаревого розтину у Львівському обласному перинатальному центрі та двічі в обласній клінічній лікарні, що зараз є закритими на ремонт.
Я обійшла багатьох хороших спеціалістів і зрозуміла, що не кожен лікар здатен ризикнути і зробити для свого пацієнта більше, ніж зобов’язаний. Навіть медики з багаторічним стажем не хотіли брати на себе відповідальність за таку проблемну пацієнтку, як я.
Господь розпорядився так, що у мене завчасно, на 37 тижні вагітності, відійшли навколоплідні води і я потрапила до Жовкви, де зустріла високофахових професіоналів із чуйними та відкритими серцями, які врятували моє та дитяче життя і подарували можливість залишитися повноцінною жінкою. Адже тепер я знаю, що у мене стався розрив матки, і лише золоті руки медиків допомогли нам з дитям вижити.
Прошу передати мою безмежну вдячність та повагу усьому добросовісному колективу працівників пологового відділення, а найбільше — моїм справжнім рятівникам, які зуміли зробити неможливе задля спасіння матері й дитини: доктору медичних наук Олександру Станіславовичу Паєнку, районному акушеру-гінекологу Михайлу Михайловичу Горбачу, завідувачу відділення Федору Михайловичу Гринчуку, анестезіологу Володимиру Йосиповичу Журавецькому.
Низький уклін їм за сумлінну працю, їхні руки, за справді Божий дар — лікувати та рятувати людські життя. Щедрих їм Божих ласк та наснаги у служінні людям!
Із повагою, Ірина ШОСТАК,
с. Неслухів Кам’янка-Бузького району.
