Це шлях українців до єдності
Багатьох, мабуть, цікавить думка, що зміниться після надання Томусу православ’ю в загальному для парафіян. Ми вирішили звернутися із запитанням до священнослужителів найпоширеніших церков у нашому районі.
— Як Ви ставитеся до Томосу і, якими будуть подальші дії церкви Вашого віросповідання?
Настоятель храму с. Нагірці о. Руслан МАТВІЄНКО, секретар Консисторії у Львівській єпархії УАПЦ:
— Для всього віруючого християнського люду отримання Томосу від Константинопольської Церкви-Матері є унікальним та надзвичайно важливим церковним документом (указом), завдяки якому Українська Церква отримає юридичну та фактичну незалежність — автокефалію. Для всіх нас, християн, які проживають на території України, це стане великою радістю, яку з нетерпінням очікували покоління останніх століть, враховуючи цькування Російської Православної Церкви щодо неблагодатності та неканонічності всіх церковних Таїнств, які звершувались та звершуються у храмах УАПЦ та УПЦ КП.
Отримання Томосу від Вселенського Патріарха Варфоломія унеможливить спекуляції, які мали місце в інформаційному та релігійному українському просторі. Визнання Української Помісної Православної Церкви автокефальною дозволить не тільки відновити церковну єдність та побудувати передумови для гармонійного розвитку в релігійній сфері, але й узаконить усі священнодійства, які
в сьогоднішній час, на жаль, Російською Православною Церквою вважаються недійсними, що вносить у церковне суспільство непорозуміння та смуту. Враховуючи той факт, що в сьогоднішній час ми спостерігаємо присутність в Україні існування декількох конфесій православного віросповідання, кожен з нас повинен пригадати історичні факти зародження на наших землях християнства завдяки праці апостола Андрія Первозванного, основоположника Української Церкви, який був присутній на Київських горах, а також праці славних князів Руських, для яких віра, прийнята з Константинополя, була прерогативою для утвердження єдиної та духовно непереможної Держави.
Дізнайтеся, який правопис словосполученння “з повагою” – з комою чи без неї?
Нехай усвідомлення кожного з нас факту визнання Вселенською Патріархією рівності Української Церкви з усіма Помісними Автокефальними Церквами світу буде початком як духовного, так і доленосного цілком бажаного для українського суспільства єднання для блага українського народу та в контексті сьогоднішніх реалій майбутнього процвітання нашої України.
Настоятель УПЦ МП на честь св. апп. Петра і Павла м. Жовкви архімандрит Маркіян КАЮМОВ:
— Сьогодні вся увага нашого суспільства повністю прикута до
подій в українському церковному середовищі. І це не дивно. Більше 25-ти років в Україні кровоточить рана розколу між Православними
Церквами. Надання Томосу про Автокефалію може цю рану загоїти, і ми, віруючі люди, про це сьогодні молимо Милосердного Господа. Я, зокрема, теж покладаю великі надії на цю історичну подію. Втім, на мою думку, сам Томос проблему не вирішить, а лише вкаже шлях для православних українців до єдності! Я тішуся рішучістю Вселенського Патріарха Варфоломія, але найважливішим етапом у подоланні роз’єднання є Об’єднавчий Собор, на якому ієрархи трьох Церков повинні дійти згоди і утворити Єдину Помісну Православну Церкву,
якій буде вручено Томос про Автокефалію. Дуже сподіваюся і молюся, щоб нічого не завадило цьому процесу і ми в грудні почули гарну звістку про успішні результати роботи Собору.
Церква — це не проста інституція. Будь-які процеси, які відбуваються в організмі, є складними, і маленький збій в одному із процесів може нашкодити всьому організму. Це підтвердить кожен медик. Так само і в Церкві. В разі вдалого проведення Собору в Києві й оприлюднення тексту Томосу, який отримаємо з Константинополя, для кожної релігійної громади розпочнуться свої процеси самовизначення. Для канонічного (правильного) порядку, кожній єпархії будуть оголошені свої Єпархіальні зібрання, на яких будуть ухвалені додаткові постанови, з огляду на ситуацію в регіоні, бажання людей тощо. А вже після цього, вивчивши документи всіх рівнів церковних зібрань, релігійні громади разом зі своїми священиками будуть приймати рішення про приєднання до Помісної Церкви. Саме таким є канонічний поступовий порядок в Церкві, і саме таким шляхом буде прямувати і наша жовківська православна парафія. Зараз нам лише залишається молитися, щоб Господь благословив і допоміг нам віднайти цю єдність, яку ми шукаємо стільки років. Я вірю, що все буде добре!
Шевченко один із тих поетів, які не боялися висловлювати свою думку, прославляти Україну, засуджувати її катів – есе про Шевченка ви прочитаєте у нашій статті
Протосинкел, координатор стратегії розвитку УГКЦ-2020, отець Володимир КОТКЕВИЧ:
— Якщо говорити про процеси, які відбуваються у житті наших православних братів, то позиція УГКЦ в цілому до цих подій є такою. У свій час митрополит Андрей Шептицький казав: «Я готовий зректися своєї Церкви, нехай очолить її хтось із православних братів, тільки, щоб ця Церква жила у єдності та сопричасті з наступником апостола Петра». Водночас зауважу, що УГКЦ є невід’ємною частиною Вселенського християнства, глобальною церквою і здатна шукати діалог з православними братами й допомогти Київській церкві відкрити свою Вселенськість.
Якщо ми будемо виходити з духовної основи питання, ми обов’язково знайдемо відповідь на нього. У той же час, якщо питання єдності церков буде вирішуватися, виходячи з політичних або навіть патріотичних моментів, ми його вирішити не зможемо. Наша пропозиція полягає в тому, щоб шукати не стільки ту чи іншу схему або модель об’єднаної церкви, скільки сопричастя, духовну близькість. І тоді питання церковних юрисдикцій, приналежності храмів або навіть підпорядкування тих чи інших релігійних центрів відійде на другий план, де йому й слід бути.
Декан Жовківського благочиння і настоятель храму Свято-Миколаївського с. Гребінців, протоієрей Стефан КІНДРАТ:
— До надання Томосу я ставлюся дуже позитивно. Ця подія є другою історичною подією державної ваги, сказав би я. Тож надання нашій країні права на автокефалію, незалежність української православної помісної церкви розриває ту поповину, яка зв’язувала Україну з імперською Росією усі роки нашої незалежності. Надання Томосу дасть змогу бути самостійною в управлінні. Водночас це відновлення історичної справедливості. Ми одержимо те, що вкрала в нас Москва.
Також надання Томосу сприятиме не тільки об’єднанню гілок православ’я українського, але і надалі дасть можливість приєднання УГКЦ, щоб український народ мав єдину помісну церкву і був справді об’єднаний.
Після об’єднання вже не буде УПЦ КП, а буде нова об’єднана Церква з новою назвою, і вирішувати питання як далі діяти, стане прерогативою керівництва нової Церкви.
Від себе хочу додати, що найперше завдання Церкви — спасіння її вірних і піклування про духовний стан українського суспільства. Звичайно, Церква як інституція, не може стояти осторонь подій, які відбуваються в країні, зокрема на східних її рубежах. Отож, за будь-яких обставин необхідно відстояти свою державу, її суверенітет — це дасть змогу зберегти свою незалежну Церкву.
Зоряна ГУМНИЦЬКА
