Головна Цікаво День жінок чи День представниць сумнівної професії

День жінок чи День представниць сумнівної професії

132
0

Цьогоріч Міжнародний жіночий день, який ми святкуємо 8 Березня, можливо, матиме статус вихідного востаннє. Окрім того, свято хочуть перейменувати у День боротьби за права жінок.

У чому ж причина таких змін? Є декілька версій: перша — в Україні надто багато державних вихідних, тому 8 березня потрапило під «скорочення»; друга – відхід від СРСР-івських канонів та інтерпретація свята на новий лад.
Щоб розібратися у другій версії, варто згадати історію свята, та хто і коли почав його відзначати. Існує кілька версій його походження, але офіційною датою вважається день, коли відбувся «марш порожніх каструль».

Це сталося 8 березня 1857 року в Нью-Йорку. Жінки, які працювали в жахливих умовах на текстильних фабриках за безцінь, вийшли на вулиці з каструлями та били по них, вимагаючи скоротити їхній робочий день з 16-годинного на 10-годинний, вищу зарплату та рівне з чоловіками право голосу.
У цій же версії йдеться про відому німецьку комуністку Клару Цеткін, яку і називають засновницею цього свята. У 1910 році на форумі жінок у Копенгагені Цеткін закликала світ заснувати Міжнародний жіночий день. Але це не було прохання про свято, яким ми його знаємо тепер – 8 березня, щорічно, жінки мали влаштовувати мітинги та заявляти про проблеми, які їх турбують, а влада — сприяти їхньому вирішенню.

До СРСР це свято потрапило через добру подругу Цеткін, революціонерку Олександру Колонтай, якій належить «велика фраза»: «Віддаватися першому зустрічному чоловіку треба так само легко, як випити склянку води».
Іншою версією, але не менш скандальною, є версія, де йдеться про «протест повій». У тому ж 1857-му жінки і справді протестували, і поряд з робітницями фабрик були і жінки сумнівної професії, які вимагали виплати від матросів, які користувалися їхніми послугами.

Пізніше, 1894 року, в Парижі відбулася ще одна демонстрація повій. Цього разу вони хотіли отримати права на рівні з працівницями інших сфер послуг і навіть створити спеціальні профспілки.

Схожі протести відбувалися в Чикаго та Нью-Йорку, які і стали передумовою пам’ятного з’їзду суфражисток (від англ. «suffrage» — «виборче право») в 1910 році, де і було вирішено оголосити 8 березня Міжнародним жіночим днем, як це запропонувала Цеткін.

Сама Цеткін теж брала участь у таких акціях. У 1910-му разом із подругою Розою Люксембург вона вивела на вулиці німецьких міст повій з вимогою припинити безчинство поліції.

У радянській версії повій замінили на «трудящих жінок»… Можна висувати ще багато гіпотез, але як би там не було, витік свята — з комунізму, який дав початок феміністичному руху, активному до сьогодні.

Та якою б не була історія свята і як би вона нам не подобалася — день 8 Березня давно став символом жіночності, ніжності, краси та рівності жінок з чоловіками. Хоча події, що стали основою свята, вельми сумнівні — ми давно відійшли від тодішніх канонів, і зараз свято набуло зовсім інших барв та значення. І не важливо, буде цей день державним вихідним, чи ні — свято залишається. Питання тільки в тому, де ми святкуватимемо його наступного року: вдома чи за робочим столом.

Соломія МІЗЕРНИК.