204 роки тому народився чи не найвеличніший представник української нації — Тарас Шевченко. А йому непідвладний час, він назавжди залишився легендою для мільйонів українців у всьому світі.
Упродовж березня українці вшановують пам’ять борця за українство. І мета таких заходів не лише в тому, аби згадати Великого генія, а й показати те, що зробив Кобзар, що назавжди залишає його серед живих, утверджує як геніального нашого сучасника і далекоглядного пророка.
Покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку вже стало традицією для мешканців села Сопошина. Минулого тижня відбулася хода шани Кобзареві. Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку, а чоловічий ансамбль «Срібні дзвони» виконав «Заповіт». І хоч хода не була велелюдною, проте атмосфера була швидше теплою та творчою, аніж офіційною.
А от в місцевій школі зала була переповнена. У ці березневі, тривожні для України дні учні та вчителі Сопошинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, активна громадськість села очистили свою душу і тіло вогнем Тарасового слова, пильно прислухались до Шевченкових первоцвітів, що прозвучали з дитячих уст і вплели свої виступи у вінок Кобзареві, присвятивши їх 204-й річниці з дня народження Великого поета. Особливої атмосфери цій зустрічі додали пісні на слова Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Реве та стогне», «Думи мої, думи».
У цей день усіх учасників Шевченківського свята об’єднала краса, сила та могутність Кобзаревого слова. Учні яскраво продемонстрували небайдужість до минулого, сучасного і майбутнього свого народу.
Справді, проходять роки, десятиліття, а Шевченкове слово залишається таким же свіжим, діючим для всіх поколінь, бо воно невмируще. До організації гарного творчого заходу долучилося чимало активістів села, зокрема керівництво Народного дому Сопошина, учні та вчителі місцевої школи, працівники Сопошинської сільської ради та отець Ярослав, декан Жовківський. Завітав на свято й голова Жовківської районної ради Роман Горбань (на світлині), який наголосив на значущості найбільшого патріота, людини світового значення.
Зоряна Микитюк.
