Давній зв’язок лелеки з людиною відображений в народній творчості, у численних географічних назвах, прізвищах, на гербах та емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий Потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи.
У Західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому птах є символом народження. Також він символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища.
Цьогоріч два лелеки, які не відлетіли у вирій, зимували у Дублянській загальноосвітній школі. Коли остаточно запанує весняна погода, бузьків планують випустити на волю.
— Птахи через якусь причину не відлетіли у теплі краї, — розповідає директор школи Олег Прийма, — можливо, вони пізно вивелись або були дуже ослабленими.
За словами Олега Івановича, одного лелеку підібрав під березою на шкільному подвір’ї сторож, а іншого принесла підприємець Ганна Гулій. Птахи були дуже кволими, потребували особливого догляду. Їх відігріли, відтерли, навіть лікували медикаментозно. Згідно з розпорядженням, за лелеками доглядає Богдан Хлистун, який і знайшов холодного птаха на шкіль-ному подвір’ї. Він купує їм рибу, деколи приносять їжу діти, деякі харчі залишаються у їдальні школи.
Ми завітали у місце зимівлі лелек – у недіючий басейн школи. Птахам тут справді не тільки затишно (приміщення опалюється), а й комфортно і просторо. Вони перелітають з однієї сторони в іншу, а в закритому приміщенні особливо відчутно розмах крил, який сягає до 2 метрів. Забарвлення пір’я біле, за винятком махових пір’їн на крилах, які мають чорний колір. Коли крила птаха складені, то махові пір’їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва – чорногуз.
— Живу знахідку підібрав на шкільному подвір’ї 20 січня, коли було обледеніння дерев, – пригадав у розмові Богдан Хлистун. – Спочатку й не зрозумів, що це таке. Думав, якийсь кульок, а виявилось, що це обмерзлий птах. Лелека був дуже кволим, не міг їсти. Тому доводилось кидати рибу у дзьоб, проштовхував по шиї, щоб їжа проходила по стравоходу. Так годував три тижні. Тепер птахи – самостійні. Найбільше полюбляють рибу мойву, їдять і ліверну ковбасу, сосиски, а от котлети не дуже люблять. Я вже звик до них, а вони до мене, бо уже не бояться і не втікають. Онучка Марта назвала птахів Стрілкою і Білкою. Наприкінці березня плануємо випустити лелек на волю, а чи адаптуються вони у природі – невідомо.
Редакція газети звернулася до колишнього вчителя біології Новокам’янської школи, відомого орнітолога Івана Стадницького. Він повідомив, що випадки зимування лелек були і на хуторах Оліярники, Ромахи Новокам’янської сільської ради. За птахами доглядали, годували варениками, які вони дуже полюбили. Але, на превеликий жаль, навесні лелеки, які прилетіли із вирію, не прийняли їх у свою родину. І це природньо-законне явище. Пан Іван порадив звернутися до викладачів біологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, щоб перед вильотом на волю лелек із Дублянської школи окільцювати. Це допоможе прослідкувати за їх подальшою долею.
Гадаємо, що у Дублянській школі лелеки знайшли прихисток неспроста. Їх виходили, відігріли, врятували від загибелі добрі люди, доглядали за ними, щоденно годували. Ці птахи з давніх-давен символізують чистоту і благочестя, вважаються хоронителями домашнього вогнища, вісниками добробуту. Сподіваємося, що і в Дублянську школу лелеки приноситимуть лише хороші звістки і приємні прибутки.
Уляна Лащівська,
Євген Вегера.
В Україні лелека вважається вісником весни. Приліт цих птахів споконвіку очікують по-особливому. Вони приносять тепло і забирають його назад. У народі 19 вересня вважають датою відльоту білих лелек, а 19 березня – дата їхнього повернення.
Багато прикмет про погоду, пов’язаних із білим лелекою.
u Рано прилетів – буде тепле літо.
u Лелека починає непокоїтися – на погану погоду.
u Активно тріщить увечері дзьобом – завтра буде сонячний день.
u Стоїть на одній нозі – значить треба чекати похолодання.
u Якщо лелека не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, — на негоду.
u Перед тим, як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд.
u Заклекотали лелеки в гнізді — час садити цибулю.
