Наші батьки — найближчі для нас люди в усьому світі. Тато і мама — найперші слова, які в більшості ми вимовляємо, коли вчимося розмовляти. Ми намагаємося їх порівнювати, дивимося на них, вивчаємо їх. Вони для нас — і найбільша загадка, і найбільше відкриття. Добре, коли вони є у нас, і сумно, коли залишають, коли їх немає.
Свято батька, як і День матері, відзначається зараз у багатьох країнах світу. В нашій країні воно теж стало вже офіційним. Так, щорічно ми відзначатимемо в третю неділю травня свято, яке по праву належатиме сильній половині людства, тобто татам.
Бути батьком — не тільки велика радість, але й відповідальність. Насамперед, перед родиною — дружиною, дітьми, онуками…
Ігор Богданович Олексин, жовків’янин — це чітко усвідомлює і намагається все і всюди встигнути. Певний час забирає робота. Адже сім’ю, родину прагне забезпечити якнайкраще. І це йому добре вдається, адже має золоті руки і чисте серце.
Велику роль у його житті, як зауважує сам Ігор Богданович, зіграв приклад життя його дідуся — Федора. Він завжди залишатиметься для нього взірцем справжнього чоловіка — вірного, турботливого, відповідального, патріота своєї країни. Своїм прикладом він показував, як важливо мати власну думку і ні від кого не залежати.
Найперше, що в нього є, — це віра, сім’я, дім, підприємство. За усе це він щиро і щоденно дякує Господу Богу. «Звичайно, ми на цій землі — гості. І тому треба працювати, робити добрі справи, молитися, терпіти, каятися. Вставати після упадків, бо іншого шляху немає. Господь Ісус — мої дорога, правда і життя. Так жив мій прадід Микола Олексин, дідо Федір, тато Богдан, і так по-Божому, по-християнськи живуть мудрі, розумні, скромні, богобоязливі люди, — резюмує Ігор Олексин. — Християнин не з метрики, а з життя. Щоб сім’я була міцною, здоровою — потрібні, передусім, добрі матеріали. Бо коли фундамент слабкий — то годі сподіватися, що на ньому довго простоїть будинок. Так і сім’я. Якщо будувати її не на добрій основі, то результат не забариться: сварки, чвари, розлучення. Діти ростуть зраненими, розчарованими, напівсиротами при живих батьках. Тому голова родини має бути завше на своєму місці. Своєю молитвою, працею, навчанням над самим собою. Усе тримати у любові, єдності, дисципліні і порядку. Як пише св. Тома у наслідуванні Христа: «Господи, Ти — гончар, а я — глина. Ліпи з мене по твоїй волі». Так і діти, якщо їх добре виховати, то ти маєш забезпечену старість, а вони матимуть неоціненний скарб».
Життєвий кораблик сім’ї Олексинів не раз опинявся, як і апостолів, серед бурних хвиль, але вони, як добрі діти Божі, — щоразу кличуть на допомогу. І допомога приходить. Вірячи, ти усе зможеш здолати. І в цьому переконаний пан Ігор. Сьогодні — він щасливий батько, найкращий дідусь. Упевнений, що усі добрі якості, які йому прищепили в дитинстві, вповні передав своїм дітям, а вони вже передаватимуть своїм дітлахам.
Мабуть, у цьому і полягає сенс доброго БАТЬКА. Істинного БАТЬКА. Це — дати добре виховання своїм чадам. Залишити найкращий слід на цій землі.
Зоряна ГУМНИЦЬКА
