Про дивну істоту чупакабру — непрохану гостю обійсть, ми неодноразово писали на сторінках нашої газети. Люди так і не могли пояснити, хто вдирався через металеві клітки і душив кролів. А випивши з них кров, як справжній упир, вискладував здобич на подвір’ї. Людям притаманно присвоювати незрозумілим явищам якщо не містику, то хоча б заморську назву. Коли ж поширилися одна страшніша за іншу розповіді про нечувано жорстокого нічного упиря домашньої живності, розбурхана уява взірвалася припущеннями — чупакабра. Насправді чупакабра — міфічна тварина, назва якої означає «той, хто смокче кров кози». Та все ж популярність феномену дивної істоти не підкріплюється жодним науковим висновком.
Нещодавно у всеукраїнському виданні для спеціалістів ветеринарної медицини «Здоров’я тварин і ліки» дізналися пояснення міфічної тварини чупакабри. На сторінках журналу начальник управління ветеринарної медицини м. Глухова на Сумщині Сергій Кравченко розповів про свої професійні припущення. Навесні цього року з тривожною новиною до нього звернулася жителька міста, яка за ніч втратила 70 (!) кролів. Після безперервного гавкання собаки господиня вийшла на двір і побачила жахливу картину: на подвір’ї спіралевидним звалищем лежали трупи кролів. Бідолашна жінка кинулася до понівечених кліток і побачила темно-коричневу блискучу задню частину тіла небаченого досі звіра з висотою в холці 50-60 см, який стрімко втік.
Ветеринари сфотографували сліди кривавого свавілля і були вражені неабиякою силою нічного злодюги. На металевих частинах кліток, на висоті одного метра від землі, глибоко врізалися сліди чотирьох кігтів, гачки і засуви відкриті, а в ділянці яремної вени убитих кролів виднілися сліди від укусів гострих зубів. Проаналізувавши побачене, ветеринари Глухова висунули припущення, що таємним гостем була росомаха, оскільки за півтора кілометра від міста розташована болотиста місцевість. Це улюблене місце проживання нехарактерного для нашої широти найлютішого представника родини куницевих, який вільно мешкає у сусідній країні і, мабуть, у пошуках харчів забився сюди, поступово заповнюючи порожні екологічні ніші.
Росомаху недаремно називають демоном півночі, чортовим ведмедем, ненажерою, бо великі пазурі на передніх лапах і довгі нижні ікла не дають шансів врятуватися набагато більшим тваринам. А що вже казати про кроля! Хижак наздоганяє оленя чи кабана, застрибує на спину і гризе загривок до тих пір, поки жертва не впаде на землю. На диво спритний мисливець, росомаха зовні нагадує зменшену копію ведмедя чи борсука з довжиною тіла 1 метр і вагою 9-18 кг. Вона здатна сховатися від мисливців на дереві.
Підготувала Уляна Лащівська.
