Головна Цікаво Кулява – село працьовитих і дбайливих

Кулява – село працьовитих і дбайливих

1115
0

Кожен населений пункт нашої прекрасної і такої рідної Жовківщини вражає своєю оригінальністю, неповторністю й особливістю. Повсюди живуть щирі, доброзичливі й, головне, працьовиті люди — маленька частиночка великої держави  України, яка важко, але впевненими кроками ступає  вибраним європейським шляхом майбуття. Кожен з нас на своєму місці надбаннями і вчинками вносить індивідуальну лепту у загальнонаціональну справу захисту територіальної цілісності, яка нині стала вкрай актуальною, вкладає свою цеглинку у побудову квітучої Батьківщини.

Кулява — невелике село Жовківського району, а на карті України — малесенька географічна точка. Проте в межах територіальної громади — це 1629 га, 180 дворів, 630 чоловік населення.  Кулявці люблять свою малу батьківщину, спільно турбуються про неї. Дбайливі руки мешканців наочно видно по доглянутих обійстях, які розкинулись на рівнинній території. Для приїжджих — це все одне село, а у місцевих, виявляється, є свій територіальний поділ за частинами або швидше за хуторами.

Майже через середину території Кулявської сільської ради пливе річка Деревенька, яка називається тут також Кривуля, притока Свині, що впадає у Рату — притоку Бугу. Над Деревенькою, на північний схід від ставу розташована сільська забудова, а на північ від неї частина села Лісове, на захід  — група будинків Ветриків (Вітриків, Витрикуші), а на південний захід  — Свериди (на Сверидах, Свириди). Частина села, яка лежить на правому березі Деревеньки, називається «За рікою». У північній частині, лісистій, підноситься узгір’я Кулява Буковинка (до 232 м).

Храмовий празник

Нас запросили у Куляву у день храмового свята Введення у храм Пресвятої Богородиці. До речі, окрім Куляви, це велике Богородичне свято празнично вшановують й у с. Кошелеві нашого району.

Тож 4 грудня для кулявців було не тільки празничним, а й історичним. Цього дня освятили завершення ремонтних робіт, які тривали майже два з половиною роки. Нині церква у Куляві — окраса усього села, духовна перлина, куди усі приходять із щирими молитвами подяки і прохання.

Перша знана дерев’яна церква з одним восьмибічним верхом була збудована у 1642 (1640) р. У 1895 р. на місці старої стараннями пароха Деревні о. Володимира Подолинського збудовано нову дерев’яну триверху церкву. Освячена у 1901 р. ( майстер-тесля Івась Радух). Про цю подію свідчить збережений різьблений напис на надпоріжнику західних дверей. Будівля належить до типу споруд, зведених за проектами професійних архітекторів Галичини кінця XIX — XX ст. Вхід на огороджену церковну територію веде через невелику чотиристопну брамку, вкриту пірамідальним наметовим дахом. У 1960-1989 рр. церква стояла закритою. Відновлена після відкриття на початку 1990-х рр.

Церкві Введення у храм Пресвятої Богородиці с. Куляви уже виповнилось 115 років. Дерев’яна будівля потребувала ремонту. Тому громада села на чолі з сільським головою Петром Верхрацьким, який опікувався усіма організаційними питаннями, настоятелем о. Богданом Горінецьким дружно взялася за роботу, щоб оновити святиню й зберегти її для прийдешніх поколінь. Так як церква дерев’яна, то згідно зі спеціальним дозволом, її обшили дерев’яною вагонкою, бо пластмасовою заборонено. Ідею реставрації Божого дому підтримали усі мешканці села, почали збирати кошти. Матеріальну допомогу надавали вихідці з Куляви, які тут не живуть, але вболівають за малу батьківщину. Долучилися і спонсори. Спочатку пробували робити вагонку самотужки, домовлялися за деревину, але згодом знайшли людей, які продали значно дешевше. Власноруч виготовлена коштувала 125 грн. за метр квадратний, а купили у Косові за ціною 75 гривень. Над відновленням церкви трудилися молоді майстри села: Тарас Полоцький — головний майстер, Михайло Сухораб, Роман Слука, допомагали й інші чоловіки. Для обшивання храму використано приблизно тисячу квадратних метрів вагонки. Пофарбовано хрести, покриття. Ще раніше було замінено вікна на сучасні металопластикові.

Вдячне покоління кулявців береже свою більш як сторічну церкву і постійно турбується про красу дому Господнього. Так і після вагомих ремонтних робіт по-новому засяяла духовна перлина у центрі села, на невисокому узвишші. І ще з більшою любов’ю приходять сюди парафіяни, щоб спільно занести свої молитви до Пресвятої Богородиці, Її Сина, Господа нашого Ісуса Христа, й усіх Святих.

Тому саме у день храмового празника — Введення у храм Пресвятої Богородиці, особливо врочисто о. Богдан, який служить на парафії уже 35 років, запрошені священики відправляли Службу Божу, особливо піднесено співав церковний хор. Усі спільно молилися за Божі ласки й опіку Богородиці, за мир і спокій у сім’ях, у селі й, головне, у державі. Цього ми нині прагнемо найбільше. Настоятель церкви привітав парафіян Куляви, гостей із великим християнським святом. Особливо висловлював вдячність усім, хто долучився до відновлення храму. Багато-багато років не одне покоління приходитиме сюди на молитву й з вдячністю пам’ятатиме турботливих нащадків.

ВИДнО, ЩО Є ГОСПОДАР У селі

Приміщення Кулявської сільської ради і всі соціальні установи компактно розміщені у центрі села. До того ж вирізняються своєю охайністю. За каденції Петра Васильовича Верхрацького проведено капітальний ремонт сільради і Народного дому, які знаходяться в одному будинку. Милують око фасад, наведений благоустрій прилеглої території, а влітку — квітучі клумби.

Недалеко розташовані бібліотека і ФАП ( теж в одній будівлі). Тут і для
працівників, і для відвідувачів створені затишні умови перебування.

У Куляві вирішено чи не найприкрішу проблему електропостачання. Повністю замінено електричні опори, проведено сучасну кабельну електрифікацію. Тому тепер у помешканнях немає аварійних вимкнень, хіба що планові.

Залучивши бюджетні кошти, сільська рада покращила стан доріг. Розуміючи нинішню економічну ситуацію, планують взяти участь у мікропроекті соціальних інвестицій для будівництва школи і дошкільного закладу. Тільки спільними коштами інвесторів, району і громади можна ще якось вирішити проблему. Другий намір — під’єднатися до всесвітньої мережі Інтернет.

Вчитися задля розквіту держави

Через дорогу від церкви — велика стара будівля. Це Кулявська початкова школа. Освітній заклад відкрито у 1897 році. Незважаючи на поважний вік, будівля школи — ошатна й доглянута. Нині тут навчається 30 учнів. Новий молодий директор школи Оксана Полоцька намагається створити позитивну атмосферу навчання і виховання. У колишнього керівника Лідії Троць за плечима багатющий досвід вчительської і керівної роботи, тому вона завжди готова підтримати молодих, наставити на правильний шлях.

Невеликий педагогічний колектив націлений на навчання дітей початкової освітньої ланки. Окрім того, виховує учнів у дусі любові до рідної землі, родини, свого народу, формує у них почуття національної свідомості. Головне, щоб кожна дитина виявляла бажання вчитися заради майбутнього, задля розквіту держави, готовності її захисту.

За час існування школи 20 випускників здобули педагогічну освіту і продовжують навчати і виховувати майбутні покоління.

Провісник чарівності  і краси

Так зі захопленням відгукується про обраний фах бібліотекар бібліотеки-філії с. Куляви Оксана Прімко. Є три святих професії — вчитель, лікар, бібліотекар. Бібліотекар стоїть біля витоків мудрості, пізнання, допитливості. Це він — хоронитель і провідник безлічі книг і журналів.

Книжковий фонд налічує 3126 примірників. Книги — це ріки, що наповнюють світ, це джерела мудрості. Бібліотека працює у тісному зв’язку зі школою, Народним домом, владою. Протягом року проводяться різноманітні тематичні заходи.

— Ми повинні зробити все, щоб примножувати багатство й красу рідної землі, любити рідний край, берегти рідну мову, бути щедрим на добро — тим ми і прославимо свою Україну у віках, — так вчить відвідувачів бібліотеки О. Прімко.

Любельська шахта —  промислове майбутнє

На території Кулявської сільської ради започаткована діяльність Любельської шахти. Назва залишилась Любельська, тому що у 1993 році Кулява відділилася від Любелі. Любельська шахта орендує 145 гектарів землі, за що надходять кошти у бюджет села. Тому у Куляві вдається вирішувати соціальні проблеми, покращувати благоустрій території. У даний час підприємство, яке займатиметься видобутком вугілля, проклало дорогу до виробничого об’єкту, встановило огорожу, провело дренаж, підготувало майданчики для териконів. Коли на Любельській шахті ведуться великі обсяги робіт, залучають мешканців Куляви. Люди сподіваються, що і надалі вони знайдуть там робочі місця, що для села дуже актуально. А ще вболівають за екологію краю.

Уляна Лащівська,

Ярослав Глутковський,

Віталій Слука.