У Жовківському районі за 9 місяців 2013 року зареєстровано 2 нещасних випадки, один з яких не пов’язаний з виробництвом.
Аналізуючи причини нещасних випадків на виробництві, дуже прикро усвідомлювати, що більшості з них можна було б уникнути, якщо вчасно проводити профілактичну роботу.
Необхідно зрозуміти, що профілактика ефективна тільки в тих випадках, коли вона проводиться системно із застосуванням нових напрацювань у цій сфері. Роз’яснювальну роботу серед працівників слід проводити щодня з урахуванням особливостей кожного робочого місця. Чим раніше працівник усвідомить і розпізнає назрілу виробничу небезпеку – тим безпечнішими стануть умови його роботи, а це і є ключовим чинником профілактики виробничого травматизму.
Досвід виявлення та розпізнання працівниками небезпечних ситуацій – одна з найголовніших умов профілактики виробничого травматизму. Боротьбу з травматизмом слід починати з організаційних заходів. При постановці цілей і завдань кожного окремого виробництва слід звернути особливу увагу на можливість виникнення небезпечних ситуацій. Тому особливо актуальним стає якісне проведення адміністрацією підприємства контролю за станом охорони праці. Служба охорони праці підприємства повинна працювати в наступних пріоритетних напрямах діяльності з профілактики виробничого травматизму:
– виявлення можливостей виникнення небезпечних ситуацій на виробництві, їх профілактика, ознайомлення працюючих із методами їх запобігання і ліквідації;
– проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з усвідомленням працівниками сутності, умов і причин виникнення небезпечних ситуацій на виробництві, застосування заходів адміністративного і матеріального впливу до порушників правил безпеки на виробництві;
– постійне навчання робітників і керівників всіх рівнів правилам безпечного проведення робіт, вмінню чітко й вчасно розпізнати можливість виникнення небезпечних ситуацій;
– розроблення і впровадження заходів для унеможливлення випадків, що сталися;
– впровадження у виробництві передових методів профілактики травматизму та профзахворювань.
Практика засвідчує, що запобігати виробничому травматизму як явищу – можливо, реалізовуючи всі перераховані заходи. Для цього необхідно використовувати можливості комплексного підходу, а саме: техніки і технології виробництва; системи організації й управління виробництвом; медицини праці (виробнича санітарія); ергономіки і психології праці; економіки виробництва (економіка охорони праці); чинної законодавчої бази з охорони праці.
Важливе значення має проведення науково-технічних досліджень з вдосконалення технологічних процесів, впровадження сучасного технологічного устаткування.
Сучасні дослідження показують, що проблема виробничого травматизму лежить, перш за все, в області «людського фактору». Порушення вимог безпеки праці, що виявляються в ході обстежень підприємств, при розслідуванні нещасних випадків, свідчать, що основними причинами нещасних випадків на виробництві насамперед є: порушення трудової та виробничої дисципліни виконавцями робіт, недодержання вимог інструкцій з охорони праці, допуск до роботи без навчання та перевірки знань з питань охорони праці, відсутність або недосконалість системи управління охороною праці. Іншими словами, виробничий травматизм є наслідком недоліків та упущень у роботі керівників підприємств та спеціалістів з охорони праці.
Страховим експертом з охорони праці відділення проведено аналіз причин та обставин нещасних випадків на виробництві, які свідчать про наявність серйозних недоліків в організації функціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємств не навчені безпечним прийомам робіт, не проінструктовані, не забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту; роботодавцями не виконуються вимоги статті 19 Закону України «Про охорону праці» щодо виділення коштів на охорону праці; умови праці на робочих місцях не відповідають установленим нормам. В результаті залишаються невиконаними комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці. Тобто, ступінь ризику отримати виробничу травму або професійне захворювання залишається дуже високим. Разом з тим, у штатах деяких підприємств взагалі відсутні служби охорони праці (або відповідальні особи з питань охорони праці). Особливо це характерно для невеликих господарств із невеликою кількістю працівників. Часто на виконання вимог контролюючих органів роботодавець призначає працівника, що виконує функції працівника служби охорони праці, але при цьому не звертає уваги на кваліфікацію і професійну підготовку цього працівника. Звідси випливає чистий формалізм при проведенні інструктажів, навчанні, підготовці внутрішніх нормативних документів з охорони праці тощо.
Щоб уникнути трагедій і каліцтва людей, не потрібно значних економічних витрат, достатніми є вчасні заходи контролю з боку адміністративно-технічних працівників підприємств за дотриманням виконавцями робіт вимог безпеки, підвищенням дисципліни на виробництві, приведенням у відповідність до вимог нормативних актів організації навчання та перевірки знань з охорони праці. Законом України “Про охорону праці” передбачено, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відділення Фонду надає практичну допомогу в розробленні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці на підприємствах, профілактичних заходів, механізмів їх реалізації, впровадження їх на підприємствах страхувальників, внесення пропозицій щодо підвищення безпеки виробництва під час участі у комплексних перевірках стану охорони праці та участі в обстеженні умов і безпеки праці на підприємствах району.
Страховий експерт з охорони праці відділення ВД ФСНВ в Жовківському районі
О. АЛІЄВ.
