Головна Цікаво Патріотизм або куди пропали українці?

Патріотизм або куди пропали українці?

234
0

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Т. Шевченко

Почуття патріотизму глибше, ніж любов, і ще  загадковіше, саме воно змушує йти на Схід, брати до рук зброю у мирний, здавалося б, час, у незалежній начебто країні. Саме воно змушує затамувати подих, коли звучить «Ще не вмерла…» і зі сльозами на очах промовляти: «Герої не вмирають!!!».

Останні два роки стали для нас особливими і дуже важкими. Всі ті, хто живе в Україні, ніколи не переживали нічого подібного. Аналізувати, переживати та подумки повертатися до того, що відбувається зараз, ми будемо до кінця життя. Рушійною силою добровольчих батальйонів став саме патріотизм.

Патріотизм – моральний і політичний принцип, змістом якого є любов до Батьківщини і готовність підпорядковувати цій любові свої приватні інтереси. Патріотизм – це гордість за досягнення своєї країни і готовність її захищати. Проте останнім часом український патріотизм проявляється лише  у гаслах «Слава Україні!! Героям слава!», жовто-блакитними тонами в одязі та в «моді» розмовляти українською.

Не стали винятком і події в с. Малехові Жовківського району з приводу перейменування вулиці на честь загиблого в зоні АТО Героя України Тараса Дороша.

Рівно сім місяців тому майже все село навколішки зустрічало домовину з тілом полеглого Героя. Зі словами вдячності та співчуття на вустах односельчани запропонували увіковічнити ім’я Героя у назві вулиці, де він проживав.

А потім Тараса поховали… Спершу на кладовищі, а згодом – і у своїх серцях…

Про перейменування вулиці забули, проте коли до цього питання в селі повернулися знову, це стало каменем спотикання для громади та війта. Забобонність та необізнаність у цьому питанні спонукали лише до зростання масштабів проблеми, що призвели  до судової тяганини. Та все ж справедливість взяла гору – вулиці Тараса Дороша бути!!!

У мене змішані відчуття, адже  люди на Західній Україні, які вважаються еталоном патріотизму, націоналізму, державності та єдності, дозволяють собі таку недостойну поведінку. Проявляють свою підтримку та лояльність лише на словах.

Хотілося б, щоб кожен з нас пропустив це відчуття втрати через себе і зрозумів найважливіше: герої з того світу не повертаються, але пам’ять про них має залишатися!!! І це робиться не задля слави однієї родини, а для слави цілого покоління справжніх українців!!!

Уляна ДОРОШ.