Минає чотири місяці, відколи Роман Черніховський очолив Жовківську райдержадміністрацію. Кожен із нас сьогодні відчуває складність та проблемність ситуації, спричиненої пандемією коронавірусу. Тож розуміємо, яка нелегка та непроста ноша випала на долю нового керівника.
Наша нинішня розмова — про період становлення та діяльність, з особливостями якої досі не стикався ніхто з його попередників.
— Романе Івановичу, йдучи на посаду керівника виконавчої влади району, Ви усвідомлювали, що реалізувати ті вимоги, які ставить нова влада, буде непросто. Якими критеріями планували, насамперед, послуговуватися, із чого починати? Адже суттєве скорочення державних управлінців, зрозуміло, додало навантаження?
— Моє рішення подавати власну кандидатуру на посаду голови районної державної адміністрації не було спонтанним. Я добре все обдумав і, безперечно, розумів,
що ця посада потребує наполегливості та самовіддачі. Зрештою,
ніхто й не сподівався, що буде просто, адже реалізація державної політики — завдання відповідальне.
Що стосується скорочення працівників, то цей процес було запущено ще до мого призначення на посаду. І після мого приходу я лише перепитав у всіх, чи вони розуміють, що завдань не меншає, відповідно зростає навантаження, і чи вони готові до такої інтенсивної роботи. Я не належу до тих керівників, які після приходу на посаду масово звільняють людей. Якщо працівник компетентний у своїй діяльності, відповідальний, то я не бачу причин для його звільнення. Зрештою, уже був час у цьому переконатись.
— Ви прийшли до влади в період реалізації важливих змін у державі: впровадження децентралізації, реформ освітньої та медичної галузей. Як виглядає в цьому контексті ситуація в районі?
— Питання децентралізації надзвичайно дискусійне, але райдержадміністрації не залучені до процесу формування об’єднаних територіальних громад. На сьогодні Львівська облдержадміністрація подала на розгляд Кабміну перспективний план ОТГ області, відповідно до якого на Жовківщині заплановано 4 об’єднані громади: Куликівська, Жовківська, Добросинсько-Магерівська та Рава-Руська. Разом із тим частина населених пунктів повинна увійти до складу Великомостівської ОТГ, а частина — до Львівської. Цей план сформований із виключно спроможних громад, які матимуть можливості та ресурси для соціально-економічного та культурного розвитку ОТГ. Завжди і у всьому можна знайти плюси та мінуси, проте реальний результат будь-якого об’єднання можна буде побачити лише з часом.
До прикладу, позитивну динаміку сьогодні ми спостерігаємо в медицині, де вже певний час працює реформована первинна ланка. Запроваджений принцип «гроші йдуть за пацієнтом» дозволив підняти сімейним лікарям та педіатрам заробітні плати та диференціювати їх відповідно до завантаженості. Первинна ланка має сьогодні ресурси для покращення матеріально-технічної бази своїх кабінетів, для закупівлі
необхідних медичних виробів та обладнання. Реформа «вторинки» стартувала лише 1 квітня цього року і про будь-які її результати, позитив чи негатив, говорити ще дуже рано.
Напевно найменш радикальною є освітня реформа, адже вона є довготермінова — на десятиріччя. Зараз у районі вона найбільш торкнулась учнів початкових класів та їхніх батьків, а також частково самих учителів та управління закладами освіти. Однак її впровадження здійснюється поступово і результат ми, знову ж таки, побачимо згодом.
Сьогодні можемо відмітити позитивні моменти змін, що впроваджуваються — це системність та стратегічність.
— Жовківський район завше вважався сільськогосподарським. Чи можна його вважати таким сьогодні, зважаючи на останні показники в цій галузі, на тлі інших районів Львівщини?
— Безперечно, що так. Жовківський район займає друге місце в області після Сокальського за часткою ріллі і п’яте місце серед районів області за загальним обсягом виробництва сільськогосподарської продукції за 2019 рік. На щастя, той недовгий період, коли землі лежали облогами, минув. Та й у галузі тваринництва
ми не пасемо задніх.
— Про дороги можемо говорити лишень на майбутнє, бо
початок Вашої каденції припав на зимові місяці, коли шляхоремонтні та дорожньобудівельні роботи були призупинені. Чи можемо розраховувати на їхнє покращення, зважаючи на нинішній стан у країні, зумовлений епідемією коронавірусу?
— Ремонт автомобільних доріг — болюче питання, адже в районі є шляхи, які уже десятиріччя без ремонту. Зрозуміло, що відремонтувати всі цього року ми не зможемо. Однак сьогодні можемо говорити про заплановані роботи на дорогах Пристань — В’язова (ділянка Замочок — Любеля), Рава-Руська — Магерів (ділянка Рава-Руська — Старе Село), Малі Підліски — Воля Гомулецька, Рава-Руська — Гайок та Куликів — Великосілки. До речі, ремонт останньої з них уже завершено, і
минулого тижня на дорожнє полотно було нанесено розмітку.
Не виключено, що впродовж року ремонтні роботи проводитимуть і на інших дорогах нашого району за рахунок експлуатаційних коштів.
Повторюсь, що в районі, крім перелічених, ще багато доріг потребують ремонту, однак охопити все й одразу наразі немає змоги.
— Як долучається Жовківщина до боротьби з пошестю, бо інформацією щодо перебігу захворювання в районі, до Вашої честі, відвідувачі соцмереж володіють завдяки повідомленням на Вашій сторінці в фейсбуці?
— Боротьба з коронавірусом зводиться до кількох основних пунктів: дотримання карантину, дезінфекції громадських місць та вулиць, соціального патронажу літніх людей, ізоляції контактних осіб, закупівлі засобів захисту для медиків. У нашому районі проводиться серйозна робота із закупівлі засобів індивідуального захисту для медиків, жарознижуючих препаратів та антибіотиків. Лише за кошти районного резервного фонду було закуплено більше 4 тис. рукавиць і понад 7 тис. масок, більше сотні захисних окулярів, 450 захисних кос-тюмів та 500 літрів дезінфікуючих засобів.
Також на доплати медикам, що на передовій із коронавірусом, районний та місцеві бюджети Жовківщини скерували обласному бюджету субвенцію в розмірі 3 млн грн.
Зроблено насправді багато. Знаю, що чимало місцевих рад самостійно займаються закупівлею необхідних медичних товарів.
Коронавірус — виклик доволі серйозний для усіх. І він сьогодні об’єднав медиків, владу, меценатів та волонтерів. Усі спільно долучаються до закупівлі засобів
захисту для медичних працівників, оскільки розуміємо, що коли захворіють медики, то нас не буде кому лікувати. Не називатиму поіменно, боюсь когось забути,
але ще раз подякую усім бізнесменам, які не залишаються осторонь. Відповідальний бізнес — це саме про них.
— Як медик, колишній завідувач відділення, чи можете спрогнозувати подальшу динаміку протікання короновірусу та ймовірні його наслідки?
— На жаль, не можу робити жодних прогнозів, оскільки поширення коронавірусу насамперед залежить не від винайдення вакцини чи погодніх умов, а від особистої відповідальності кожного з нас. Чим більше людей будуть відповідально ставитись до карантинних заходів, тим меншими будуть втрати в результаті епідемії.
Щоб це зрозуміти, не треба бути медиком. Ми бачимо приклади інших держав, які запізно ввели карантин і не змогли уповільнити динаміку поширення коронавірусу. Я повторюсь, але для нас важливо не допустити одномоментного зараження великої кількості людей та уникнути перевантаження медичної системи.
— Чого очікувати жовківчанам і як (зайвий раз нагадати не зашкодить) поводитися в непростих умовах, особливо тим, хто повернувся з-за кордону?
— На жаль, Жовківщина сьогодні третя в області після міста Львова та Пустомитівського району за кількістю хворих на коронавірус. Це можна пояснити географічним розташуванням нашого району, а саме наявністю пункту пропуску та великою кількістю працюючих у місті Львові, через близьку відстань до обласного центру. Найкращим методом боротьби з поширенням коронавірусу і надалі є самоізоляція. Якнайменше міжлюдських контактів та відвідування громадських
місць — це те, що дійсно допомагає.
Загальна рекомендація для всіх прибулих із-за кордону — самоізолюватись, за можливості, навіть від сім’ї, на 14 днів, навіть, якщо ви абсолютно здорові. Пам’ятаємо про безсимптомне перенесення вірусу. Це простий захід, який може зберегти здоров’я та життя не одній людині.
На жаль, є частина жителів району, які не хочуть розуміти серйозність ситуації та вперто не дотримуються карантинних заходів. Але від нашого відповідального ставлення та дотримання карантину залежить, як швидко ми зможемо повернутись до попереднього ритму життя. Коронавірус змінив наше життя, наші
звички, але ніщо не триває вічно. Не падаймо духом і будьмо здорові!
— Дякую за розмову.
Спілкувався Ярослав ГЛУТКОВСЬКИЙ