Головна Цікаво Символ цього року – рожевий пелікан.

Символ цього року – рожевий пелікан.

316
0

Українське товариство охорони птахів спільно із Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді, починаючи з 1995 року, проводить щорічні науково-пропогандистські акції «Птах року», аби привернути загальну увагу громадськості до проблеми охорони конкретних видів птахів, зібрати деяку наукову інформацію та сприяти охороні місць, природних реалів їх проживання. Символом цього року обрано птаха великих розмірів — рожевого пелікана.

Ряд пеліканоподібних об’єднує водоплавних птахів різної зовнішності: середніх і великих розмірів (від 400 г до 14 кг). Своєрідною є зовнішність птахів, які утворюють родину пеліканових. Найхарактернішньою їхньою ознакою є плавальна перетинка, що з’єднює всі чотири пальці. Живуть пелікани великими колоніями поблизу водойм: на морських узбережжях, біля озер, великих річок тощо. Це масивні птахи (до 9-13 кг маси) з великим і плоским дзьобом (більше 30 см) червонуватого кольору, загнутої галкоподібної форми та великим шкіряним мішком знизу.

Пірнати пелікани не можуть, тому полюють на мілководді, де багато риби. Постійні місця гніздівлі цих птахів беруть початок у Албанії та Югославії і до південно-східного Китаю. Зимують пелікани в Греції, Туреччині, Іраку, Ірані, Пакистані і південних районах Китаю. У теплі зими частина птахів залишається в Дагестані (до 400 особин). Загально чисельність популяції цього виду становить близько 4-6 тисяч дорослих особин. Однак останнім часом кількість цього виду птахів значно скоротилася. Через погіршення кормових угідь та порушення місць гніздування внаслідок господарської діяльності людини майбутнє популяції рожевих пеліканів залишається під загрозою (А. А. Винокуров, 1992).

На території України пелікани гніздяться на узбережжі Чорного моря, в районі Чорноморського біосферного заповідника «Асканія Нова». В кладці птаха трапляється 2-4 білих яйця, які вони насиджують майже місяць. Гнізда влаштовують серед плавнів і заростей тростини, на повалених стеблах і купах сухих рослин, що утворюють «плоти», інколи на низькорослих кущах і деревах. Пта-шенята вилуплюються голими, які покриваються пухом тільки через півтора тижня. Літати можуть лише через два місяці або пізніше.

У польоті тримає шию зігнутою, нерідко ширяє в повітрі. У гніздових колоніях птахи подають різноманітні звуки у вигляді глухого реву, які сприймаються як суцільний гомін.

Пелікани стають все більш рідкісними птахами і заслуговують повсюдної охорони. Рожевий пелікан, попри свою невелику популяцію, ще й повільно розмножується, на відміну від його побратима пелікана кучерявого.

За даними професорів Ф. Й. Страутмана (1963) та К. А. Татаринова (1973) восени була константована поява рожевих пеліканів на теренах заходу України. Зокрема, на Львівщині відомі рідкісні спостереження у селі Лешнів, Бродівського району та на Розточчі. (А.-Т. Башта, 2006 р.).

Важливим та ефективним фактором збереження рожевого пелікана є створення плану дій, у якому мають бути враховані територіальні та екологічні потреби, визначені реальні заходи для його охорони. Над цим планом працюють науковці Західноукраїнського орнітологічного товариства.

Іван СТАДНИЦЬКИЙ, еколог.