Приємно, коли до рідного населеного пункту, через певний період часу повертаються його сини чи доньки, і не просто повертаються, а приносять із собою добрий почин і світлий багаж знань та духовних надбань.
Така радісна подія відбулася минулої неділі у туринківському храмі Господньому — Хресна дорога, що провів семінарист Павло зі своїми друзями, які разом навчаються у семінарії Св. Духа.
Корені роду Павла походять із с. Туринки. Це шанована у селі родина. Дідусь Павла, світлої пам’яті Володимир Пенцак, будучи головою колгоспу, допоміг церковному братству церкви Прп. Параскевії збудувати нову плебанію, де гідно житимуть священики щонайменше, як століття! Мама Любов Володимирівна успішно навчалася у місцевій школі. На основі набутих знань здобула вищу освіту, працює, тішиться успіхами дітей. Батько Павла Ігор Іванець розділяє з дружиною усі життєві турботи. А їхній син сьогодні пише ще одну світлу сторінку буття своєї родини та релігійної громади.
Щиро вітала парафія семінариста Павла і його друзів на гостинній землі Туринки, сердечно дякувала за спільну молитву, дякувала батькам за мудре виховання дітей. Адже вся Туринка розділяє радість родини Павла, бо ще один туринківський син з Божого благословення став на стезю служіння Богові і Церкві. Це благородно, і, водночас, важко і жертовно.
Вітаю тебе, Павле, з успіхами у навчанні, бажаю щасливо закінчити семінарію і, при міцному здоров’ї, розкрилено йти світлою життєвою дорогою під Божим зором многії літа!.
М. М. РЕВАГА, відмінник народної освіти України, старший вчитель, пенсіонер.
