Головна Духовне Симфонія в дереві

Симфонія в дереві

374
0

Жовква входить у когорту міст, у яких з древніх часів і до наших днів збереглися старовинні пам’ятки історії, архітектури, культури, мистецтва. Жовкву цілком справедливо називають музеєм і навіть храмом під відкритим небом.

Привертає увагу церква Пресвятої Трійці – унікальна архітектурна дерев’яна споруда, яка побудована бехз жодного цвяха. Її справедливо називають симфонією в дереві. Цей архітектурний дерев’яний шедевр охороняється всесвітньою організацією ЮНЕСКО. Церква Пресвятої Трійці – гордість поколінь жовківчан. Сертифікат ЮНЕСКО, який їй присвоєно,   — найвища відзнака людського  творчого рукотворного генія.

Церква Пресвятої Трійці споруджена у 1720 році зі соснових брусів, покрита гонтою за кошти парфіян і королевича Констянтина Острозького.  В історичних джерелах збереглися записи, що в 1826 році у церкві був іконостас, п’ять вівтарів, двадцять шість золотих і срібних предметів церковного інвентаря, п’ятнадцять церковних і метрикальних книг. Церква тридільна, вівтар п’ятигранний, зруби завершені восьмигранними куполами.

Іконостас та ікони виготовлені жовківськими майстрами. Різьбяр Ігнатій Стобенський виконав дерев’яні елементи. Сучасний іконостас реставрували у 1978-1979 роках. Він оздоблений ажурною різьбою рослинного характеру, з українськими національними елементами у стилі барокко, а різьба ще доповнена декоративним живописом. Образи святих зображені на фоні пейзажів рідного краю, сцен побутового життя місцевих мешканців.

З давніх-давен на подвір’ї церкви стоїть дзвіниця і фігура Діви Марії. Об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – церкву Пресвятої Трійці держава утримує в належному стані відповідно з пам’ятнико-охоронним законодавством, проводить постійний моніторинг.

Церква Пресвятої Трійці – це симфонія у дереві, і так її називають не випадково шанувальники старовинного міста Жовкви – справжні жовквознавці. Ця дерев’яна архітектурна перлина – відома далеко за межами України, її відвідують численні туристи, паломники зі всього світу.

Василь Гульгун.