Голодомор 1932-33 років назавжди залишиться в історії України чорною плямою цілеспрямованого знищення українського народу, особливо селян – тієї категорії населення, яка мала господарство та власну точку зору на події, що відбувалися на території нашої країни в 30-ті роки. Комуністично-радянська система на чолі з Сталіним організувала цілеспрямоване знищення українців з метою унеможливлення розвитку українського національно-визвольного руху. Напередодні голодомору були організовані репресії української інтелігенції, яка становила серйозну загрозу планам комуністичного режиму в Україні. Масштаби спланованого голоду вражають своїми цтфрами.
24 держави світу визнали офіційно Голодомор 32-33 років на території нашої держави актом геноциду.
З нагоди 80-х роковин, 22-23 листопада пом`янула та вшанувала невинноубієнних голодним мором мільйони українців і жовківська громада на чолі зі священством місцевих храмів та владою.
Втрат від цього лиха ще не вдавалося повернути ні матеріальних, ні моральних. І тому, висловлюючи віру кожного – говоримо, що мертвим нікому довіритись, окрім живих. І нам потрібно так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана, щасливою, вільною долею нашого народу.
Наше завдання зробити так, щоб таких більше трагедій не було. Занадто болить досі незагоєна рана втрат, турбує тих, що залишилися живими. Голод приніс не тільки страждання і смерть, він посіяв страх серед людей, і тільки правда про голодомор і чиста пам`ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.
Священик Артемій, ЧСВВ:
«Пам`ять – це душа народу. Народ, який не пам`ятає своєї історії, це народ, який не має душі. Ми не перші, які пам`ятаємо ті жахливі дні голодомору. Цю пам`ять зберіг і знаний іконописець Юліан Буцманюк. Він уже в 30-х роках у храмі оо. Василіян м. Жовкви, з правої сторони, в апсиді зобразив голодомор. Це дівчина, яка стоїть на колінах і тримає в руках мертву дитину. Це та Україна, яка стоїть на колінах. Це вона зламана. Хотіли зламати душу і серце народу. Та не вдалося і не вдасться ніколи».
Перший заступник голови Жовківської РДА Тарас ПЕРЕЙМА:
«Сьогодні важко повірити, що на щедрій, родючій, багатій землі могла статись така жахлива трагедія. Такий страшний голод, від якого померли мільйони українських чоловіків, жінок та дітей. І щоб нам сьогодні не казали, як би нас не старались в чомусь переконати, ми, українці, завжди повинні пам`ятати, що голод в Україні 32-33 років – це страшний злочин проти українського народу. Це був геноцид, за допомогою якого тодішня комуністична влада старалася знищити, упокорити волелюбний український народ. І наша пам`ять про цю трагедію, небайдужість, наша громадянська позиція слугуватиме запорукую тому, що така трагедія не повториться ніколи».
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
