У Львові розпочали перенесення радянських поховань з Пагорба Слави
Роботи з перенесення радянських військових поховань з меморіального комплексу «Пагорб Слави» розпочали сьогодні, 23 квітня, у Львові. Рішення про перенесення останків на спеціальну локацію на Голосківському цвинтарі ухвалив виконавчий комітет Львівської міськради. До цього, дозвіл на це надало Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Після демонтажу і перенесення надмогильних плит, розпочнуться ексгумаційні роботи, які триватимуть близько двох місяців.
«Фахівці Меморіально-пошукового центру «Доля» проведуть ексгумацію тих, хто тут похований, а також здійснять перепоховання останків на Голосківському кладовищі. Окрім того, проведемо ексгумаційні дослідження місць поховань. Розуміємо, що це важливий і резонансний об’єкт. Тішимося з того, що декомунізація у Львові вийшла на завершальний етап. Дякуємо Львівській міській раді й адміністрації Личаківського кладовища, які доклали багато зусиль для оформлення дозвільної документації, щоби провести ексгумацію і перепоховання у правовому полі. Розуміємо, що особлива увага буде прикута до ексгумації могил Кузнєцова і Путіна. Переконаний, цей процес буде прозорим і відкритим із залученням фахівців, антропологів, судмедекспертів, правоохоронних органів, прокуратури та медіа, щоби не виникало питань щодо тих, хто саме похований у цих могилах. Є різні версії щодо цього питання, але тільки дослідження спростує або підтвердить цю інформацію», — зазначив директор комунального підприємства Львівської обласної ради «Меморіально-пошуковий центр «Доля» Святослав Шеремета.
Історичні аспекти та ідентифікація останків
Загалом, на «Пагорбі Слави» є 226 одиничних поховань і є чотири братські поховання часів Першої та Другої світових війн. Кладовище було закладено у 1915 році, тому дослідники припускають, що серед радянських поховань можуть виявити останки російських солдатів Першої світової війни. Ідентифікацію останків, за словами Святослава Шеремети, проведуть за залишками умундирування, відзнаками та погонами, військовими ґудзиками й пряжками. Для ідентифікації поховання розвідника НКВС Кузнєцова буде відібраний генетичний матеріал, який порівняють з матеріалом родичів. Антропологи також дослідять, чи нема серед похованих німецьких військовиків.
«Є вагомі підстави вважати, що поховання, яке багато років у Львові сприймали як поховання радянського агента Кузнєцова містить не його тіло. Річ у тому, що Кузнєцов загинув у 1944 році і його тіло не було знайдено понад 15 років. У вересні 1959 року відбулася ексгумація у селі Борятин на Львівщині, де було знайдено тіло в німецькій військовій формі, але не в такій, яку носив Кузнєцов. Були й інші відмінності, зокрема у будові черепа і зубів. Тодішній комітет держбезпеки проводив спеціальне дослідження, опитав родичів і ці матеріали були віднайдені та опубліковані у 2021 році. Як виявилося, більшовикам довелося приховати багато речей, які не вкладаються у схему, що тут похований радянський розвідник Микола Кузнєцов. Тоді ж, у 2021 році, і в самій росії почали просувати версію, що Кузнєцових було двоє», — повідомив історик Львівського національного університету ім. І. Франка Андрій Козицький.
Завершення процесу декомунізації
Як зазначив керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко, нещодавно було завершено ексгумацію і перепоховання двох тисяч останків, віднайдених на Марсовому полі. «Сьогодні ми починаємо процес, коли забираємо останній маркер радянських поховань у місті Львові на так званому Пагорбі Слави», — зазначив Євген Бойко.
Святослав Шеремета Меморіально-пошуковий центр “Доля” Львівська міська рада Музей “Личаківський цвинтар” у Львові.
