Стояла та благодатна пора, коли зелений бір із щедрістю гостинного господаря обдаровував кожного, хто завітає до його чарівних хоромів: букетом запашних польових квітів, вічнозеленими сосонками, широколистими кущами та мужніми дубами…
Чари лісу може виповісти, виспівати хіба що тільки музика. Сонячні промені пронизують зелень: легенький вітерець ворушить дрібне листячко, створюючи ніжні мелодії, які хочеться слухатине переслухати. Червоною міддю, золотим блиском міняються сосни. Під тихий шепіт дерев точиться німа неспішна розмова – серця й природи. Поступово щезають турботи й жалі. І як по-різному виграє ліс! Низовий вітерець будить кущі і травичку. І вони шумлять стривожено, але зовсім недружно.
У цей час починаєш щиро заздрити тим, які щоденно можуть насолоджуватися цією красою, слухаючи струни дерев, заливчастий переспів пташок у весняно-літню та осінньо-зимову пори року. Це лісівники.
До вирощування посадкових матеріалів працівники Жовківського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» підготовляють відповідну територію у своєму господарстві. Днями рава-руські та жовківські лісівники злагоджено проводили посів сосни звичайної та дуба, також дуба червонолистого на території Туринківського розсадника.
— Цього разу ми висіваємо 16 кг насіння, — зазначає лісничий Рава-Руського лісництва Роман Солтис. – Це насіння проросте в однорічні сіянці, якими ми на другий рік насаджуватимемо ліс. Ці лісові культури призначені для лісовідновлення та лісорозведення, також для садіння на землях, непридатних для ведення сільського господарства.
— У залежності від типу лісо-рослинних умов, — додає Андрій Гульгун, інженер лісового господарства, — ми складаємо проект лісових культур. У бідніших умовах висаджуємо сосну, в багатших – дуб, у певній пропорції. Так, як кожна ділянка має включати у себе як хвойні, так і листяні породи. Цьогоріч у теплиці висіватимемо модрину європейську.
Цікаво, що насіння для висівання лісівники зривають із великих сосен шишки (на кожного припадає по три великих мішки). Далі здають на сушку.
… Горда недосяжність високих сосен, незрозуміла підліску, першою бере на свої віти дужі вітри, розбиває їх силу, плутає їх заміри. Слабим деревцям, молодій парослі годі осягнути мовчазну допомогу й підтримку велетів лісу.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
