Головна Економіка На Жовківщині масово всихають соснові насадження

На Жовківщині масово всихають соснові насадження

203
0

Ситуація не може не турбувати

9 жовтня у  ДП «Рава-Руський лісгосп» відбувся семінар на тему «Всихання соснових насаджень».  В обговоренні актуальної нині проблеми лісу взяли участь лісівники, науковці, запрошені голови територіальних громад, представники ЗМІ, громадськості.

Уражені короїдами соснові ділянки видно вже неозброєним оком навіть неподалік траси. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівки, а деревина втрачає свою господарську цінність. Шкідник, цикл розвитку якого проходить під корою у кронах дерев, стрімко поширюється та уражує ослаблені  внаслідок аномальної посушливості останніх років соснові насадження. Цей вельми активний  шкідник  вражає переважно дерева віком понад 40 років, які не мають достатньо сил боротися, бо через посушливі роки продукують замало смоли. У молодих сосен є потенціал смолопродуктивності, тож вони можуть захиститися. Шкідники спочатку вражали штучні ліси, але вже перейшли і до природних. Тому площа, уражена верхівковим короїдом, дедалі більшає.

Зазначимо, що у лісових масивах ДП «Рава-Руського лісгоспу» ситуація різко погіршується, збільшуються площі всихання соснових ділянок, і прогноз на майбутнє зали-шається несприятливим.  У  2015 році  уражено шкідниками 99 га, масою 1430 мЗ, у 2016 р. — 348,4 га, масою 9010 мЗ, а вже за 9 місяців 2017 р. уражено шкідниками 986,2 га, масою 21399 мЗ. Статистика підтверджує вагомість проблеми і вимагає негайних дій.

Відкрив семінар керівник Рава-Руського лісгоспу Антон Косовський, наголосивши, що проблема всихання соснових насаджень, з якою стикнулися лісівники усієї країни,  —  спільна і потребує вагомих дій і виважених, спільно напрацьованих рішень.

Проблему всихання сосни зауважили  ще у 2009-2010 рр.  Перші ознаки стрімкого по-гіршення стану сосни були на Житомирщині. Потім це захопило Рівненщину, минулоріч проявилося на Малому Поліссі  та на Львівщині. Процес настільки загострився, що вийшов за межі оперативного контролю і набув масштабного характеру. А, враховуючи, що сосна — основна лісоутворювальна порода в українських лісах, то це, звичайно, не може не викликати занепокоєння. Навали короїдів зазнала не тільки Україна — таке саме засилля шкідників у своїх лісах спостерігають й наші сусіди поляки й білоруси.

У рамках  семінару  завідувач лабораторії ДСЛП «Львівлісозахист» Віра  Венгер представила результати лабораторних дослід-жень видового складу патогенних грибів та комах-фітофагів із осередків всихання сосни.  Головний лісопатолог Богдан Соколовський  пояснив причини всихання сосни після ураження  короїдом. Науковці проаналізували етапи ураження і відмирання деревини і наочно продемонстрували це на зразках зрізів уражених дерев.

Доцент кафедри лісівництва НЛТУ України, кандидат сільськогосподарських наук  Володимир Крамарець, який спеціалізується на питаннях охорони й захисту лісових насаджень від хвороб і потенційних шкідників,  пояснив причину нашестя короїдів у соснових лісах.

– Така ситуація — наслідок комплексу причин.  Ліс — це жива екосистема, яка розвивається за певними законами. Якщо є якісь порушення розвитку, то це відображається, зокрема, й у збільшенні кількості шкід-ників та хвороб. Дощі або їх відсутність, посуха теж впливають на поширення і розмноження шкідників і хвороб лісу, так само, як і пов’язані із людською діяльністю антропо-генні чинники.

Також, на погляд науковця, такий масовий розвиток хвороб і шкідників останніми роками спричинили ті погодні умови, які ми зараз спостерігаємо. Як правило, посуха сприяє розвитку кількох поколінь стовбурових шкідників, формуванню додаткових поколінь, скорочує період розвитку комах (він суттєво залежить від температури навколишнього середовища і погодних умов, що спекотніше — то швидше). Зрештою, посуха впливає і на стан лісу: за таких умов дерево не може повною мірою захиститися від стовбурових шкідників.

У вересні минулого року під час спільного польсько-українського семінару лісівників у Раві-Руській щодо процесів всихання на одній із заселених верхівковим короїдом ділянок польські лісівники поставили запитання: чому ця сосна до цього часу не зрубана? Власне там прозвучала хороша фраза, яка окреслює відмінність боротьби із шкідниками у Польщі і в Україні: польсь-кі лісівники йдуть попереду короїда, а українські — позаду нього.

Польська стратегія боротьби із короїдом грунтується на локалізації першого покоління шкідника, яке з’являється в травні або на початку червня. Наші екологи, які брали участь у розробці нових санітарних правил, чинних із 2016 р., ставлять собі в заслугу введення сезону тиші в лісах до 15 червня. Це – період розмноження тварин, і в лісах заборонено як полювання, так і санітарні вирубування. Отже, коли потрібно забирати з лісу заселену шкідниками деревину, лісівники не можуть вжити захисних заходів. Період тиші закінчується 15 червня, а масовий літ короїда — остання декада червня, тобто з 20 червня. Ту кількість заселених дерев, які ми маємо зараз, за тих 5 днів неможливо забрати. Короїд календаря не має, тому він буде виходити тоді, коли йому сприятимуть погодні умови.

Тут вагому роль відіграє моніторинг і нагляд за лісовими насадженнями. Саме це й найголовніше у боротьбі із короїдом — вчасно його виявити, локалізувати наявні вогнища і вчасно вживати заходів, які б запобігали його подальшому поширенню.  Пізнє проведення санітарних рубок не дає потрібного ефекту. Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником.  Ще одним несприятливим фактором є нерозуміння з боку громадськості діяльності лісівників у боротьбі з короїдом. Дуже часто люди не сприймають необхідності проведення санітарних рубок як безальтернативного методу боротьби з цим небезпечним шкідником.

Після теоретичної частини учасники се-мінару продовжили роботу у лісових масивах Річківського лісництва, де мали змогу наочно побачити обсяги уражень і динаміку всихання соснових насаджень. Верхівковий короїд переносить спори грибів, які є збудниками синяви деревини. У результаті  вона набуває синього, сірого або навіть чорного забарвлення. Зрозуміло, що така деревина  вже не годитиметься на добрий виріб чи дошку, і ціна її суттєво знижується.

На завершення семінару головний лісничий ДП «Рава-Руський лісгосп» Михайло Музика закликав бути небайдужими до проблеми лісового господарства, адже всихання соснових насаджень — екологічне лихо, яке впродовж останніх кілька років стрімко поширюється нашими теренами і набуває масового характеру.

Після обговорення проблемного питання учасники семінару мали приємну нагоду реально оглянути перспективну діяльність Рава-Руського лісгоспу. Важливою складовою у плеканні  нових лісів є збір високоякісного насіння та вирощування посадкового матеріалу з хорошими генетичними характеристиками. ДП «Рава-Руський лісгосп» в основному орієнтується на вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Цьогоріч у Річківському лісництві встановлено сучасну теплицю площею 500 м2. Тут планується вирощування близько 2 млн. шт. якісного садивного матеріалу із закритою кореневою системою в контейнерах хвойних і листяних лісових порід. Присутні також оглянули розсадник із 11 змонтованими коробами, встановленою системою крапельного та віяльного поливів.

Уляна ЛАЩІВСЬКА.