Головна Життя На Жовківщині є справжні весільні господині

На Жовківщині є справжні весільні господині

876
0

Ми, українці, споконвіків славились щирістю та гостиністю. А вміння порадувати сім’ю чимось смачненьким — притаманне кожній жінці. З особливим відчуття та любов’ю готує неперевершені страви Марія Віхоть із Городжева. Марія Петрівна — весільна господиня. Її, як справжнього фахівця у цій справі, знають не лише у Городжеві, а й Лаврикові, Підліссі, Добросині, Бишкові, Пирятині, Кунині, де справляла не одне весілля. Бувало й так, що до тридцять весіль у рік відправляла. А розпочалось все 16 років тому, коли гуляли весілля у родичів, на якому взялась господинити пані Марія. Зізнається, спочатку дуже хвилювалась, але це дало хороший старт на майбутнє. Сьогодні у Марії Петрівни чималий досвід у весільній справі й щедре меню.

— Готую багато, — ділиться п. Марія, — бо ж усі хочуть повеселитись і потанцювати, а щоб підкріпити сили гості повинні добре і смачно поїсти. А це для мене головне. На весіллі завжди є холодець, заливний язик, кров’янка, голубці, пельмені, грибні ковбаски, юшка, борщ, печінка… Салатів подаю лише три види, а от м’ясного (ковбаса, шинка, рулети) — дев’ять видів.

Зазначу, що і приготування, і копчення — справа рук Марії Петрівни.

Як розповідає господиня, випічка головного атрибуту весілля — короваю — потребує особливого підходу. Найперше — готують опару (молоко, цукор, дріжджі). Після того, як замісили тісто, воно повинно "рухатись" 2 години. Далі з прісного тіста виробляють прикраси на коровай. Кожен виріб — символ майбутнього для молодят. Колоски на весільному короваї означають багатство та достаток молодої сім’ї, квіти — веселе життя, а пташки приноситимуть батькам нащадків. До короваїв також не дають солі — життя молодих має бути солодким. Після цього тісто накладається у форми, а коли воно "підніметься" — прикрашають. Основною умовою при випіканні — жінки, які допомагають господині повинні бути із хороших благополучних сімей, з доброю вдачею.

Роботи у господині дуже багато. Та Марії Петрівні не звикати. Відгулявши весілля доньки і сина, на якому було понад 200 гостей, у всьому давала лад. Каже, що коли і наймолодший син одружуватиметься, також гулятимуть вдома. Свій талант до готування п. Марія передала доньці Галині, яка часто допомагає матері на весіллі. Та найбільше гордиться дружиною чоловік Михайло. Каже, що таких смачних дерунів і вареників, які йому найбільше до смаку, він ще ніде не куштував.

У Марії Віхоть — золоті руки. А її любов до приготування — справжнє мистецтво, яким вона завжди готова поділитися.

Уляна КОПОТЬ.