Головна Інтерв'ю Про справи господарки міської, зроблене та заплановане, – в інтерв’ю з мером...

Про справи господарки міської, зроблене та заплановане, – в інтерв’ю з мером Жовкви

97
0
ратуша, м.Жовква

«Працюючи, не озираюся назад», — Петро Вихопень, мер Жовкви.

Якщо оцінювати 2019 рік, що минає, слід пригадати реформу податково-бюджетного законодавства 2014 року. До цього часу такі міста, як Жовква, були планово збиткові. Тоді міська рада відповідала за житлово-комунальне господарство, благоустрій міста та фінансувала дошкільні установи. Тоді завжди не вистачало коштів на заробітну плату працівникам дошкільних установ. У міську казну надходив податок на доходи фізичних осіб від підприємств міста, і щоденно нас зачіпала так звана дотація вилучення (бо бюджет формував район).Отже, район упродовж року вилучав у нас 1-1,5 млн грн, а в кінці року давав нам 2 млн грн субвенції. Тобто міський голова, міська влада, громада повністю залежали від районної ланки. Для того, аби проводити ремонт житлових будинків, інженерних мереж, інфраструктури, доріг тощо, місто було вимушене продавати земельні ділянки та нежитлові приміщення.

Колись, виступаючи у Польщі на одній з конференцій, я розповів про наш бюджет, на що польський колега встав і запитав: «А що далі? Що ж ви робитимете далі?». І такою тоді була правда.

У грудні 2014 року Кабмін змінив правила гри, і дошкільні установи міста зараз фінансуються з районного бюджету. Тобто, підприємці міста податок на доходи фізичних осіб сплачують до районного бюджету, і за ці кошти район, отримуючи субвенції — освітню, культурну, медичну — фінансує садки. Тобто, сьогодні Жовква, як місто районного значення, де-юре відповідає лише за житлово-комунальне господарство, забезпечення водою, відведення стоків, тепло, прибирання, косіння газонів, словом, благоустрій міста. Міська рада не фінансує бюджетних установ — шкіл, садків, лікарень, Народних домів, але і не отримує податку на доходи від фізичних осіб.

І тому з 2014-го, як на мене, ситуація виглядає дуже сприятливою у плані самого бюджету. Так, бюджет Жовкви наповнюють мешканці, що проживають на території міста, а також люди, що займаються підприємницькою діяльністю. Якщо громада разом із представниками бізнесу усвідомлять цей факт, то можна бути упевненим, що вже створюється майданчик для ведення домовленостей щодо об’єднання у територіальну громаду з центром у Жовкві. До цього район та область встановлювала нам податки, а сьогодні ми самі ці процеси регулюємо. Бюджет міста на сьогодні складають: єдиний податок, що сплачують фізичні та юридичні особи, акцизний податок від автозаправок, податок від підприємців, що торгують алкоголем та тютюном, податок на нерухоме майно (коли площа приватних будинків та квартир є надто великою, а підприємці, що не займаються промисловим виробництвом, мають у власності нерухоме майно). З’явився ще новий вид податку — за адміністративні послуги (який
сплачують державні реєстратори та державні нотаріуси). Також до міського бюджету надходить орендна плата за землю — від громадян та бізнесових структур.

Аналізуючи ці надходження до міського бюджету, можна з упевненістю сказати: вони є невичерпними. Тому, у нас з’явилася можливість сідати за стіл та домовлятися про розмір цих податків.

На сьогодні Жовква серед міст області має найнижчі встановлені податки. Ми це зробили свідомо — аби наші терени були привабливими для бізнесу, для підприємців, аби вони тут вкладали кошти і розвивалися. Можна, звичайно, піти шляхом максимальних податків. Та за рік-два територія стане, м’яко кажучи, непривабливою. Навіщо підприємству, приміром, зі Львова переходити до нас, аби платити вищі податки та ще й витрачати на дорогу? Тому, вважаємо, що йдемо правильним шляхом.

Адже, якщо ми почали з 2011 року з єдиного податку в 1 млн грн у рік, а зараз ми вже збираємо більше 9 млн грн, то це говорить про те, що підприємцям у місті комфортно працювати, вони тут реєструються і платять податок значно нижчий, ніж у інших містах області.

Так, наприклад, податок на нерухоме майно є досить «свіжим» — ми отримуємо його у казну міста всього третій рік. Поки що інформації про базу оподаткування ми не маємо, тому й встановили мінімальний — 0,1 % для мешканців і 0,2 % — для представників бізнесу. Ми готові для діалогу, і якщо цей податок не є обтяжливим для бізнесменів міста, то за взаємною згодою могли б його підняти.

Так, вже другий рік поспіль до нас звертаються підприємці, що
ведуть свій бізнес на вулиці Вокзальній, аби зробити там капітальний ремонт. Провівши розрахунки, оцінюємо такий ремонт у 18 млн грн. Бюджет міста за рік складає 8-10 мільйонів. Тож розуміємо, що, аби відремонтувати цю вулицю, слід затратити дворічний бюджет. Тому цим підприємцям ми можемо пропонувати збільшити податок, щоб провести капремонт вулиці. І для порівняння: якщо у 2015 році загальний фонд бюджету міста склав 10 мільйонів, то у 2019-му (на фоні навіть інфляційних процесів) очікуємо майже 25 мільйонів. Отже, динаміка позитивна і багатообіцяюча.

Тепер від доходів перейдемо до видатків. Кошти — така річ, що, хоч би скільки їх не зароблялося, все одно бракуватиме. Бо щоразу з’являються нові видатки у зв’язку з новими бажаннями (знаємо кожен по собі). Я — про благоустрій міста. Коли до 2015 року ми могли обійтися лише 6 двірниками, то зараз у нас їх працює аж 14. Набагато частіше й ретельніше можемо прибирати парк та кладовища, фінансуємо косіння газонів, висадку квітів, догляд за міським фонтаном тощо. Раніше грейдерування, розчищення вулиць від снігу ми проводили силами меценатів (на волонтерських, добровільних засадах). Зараз же усі такі роботи замовляємо і профінансовуємо. Думаю, усі небайдужі мешканці зауважили, що останніми роками Жовква ретельніше прибирається. Це видно і людям немісцевим. Так, коли до Жовкви з візитом приїжджав експрезидент Петро Порошенко, а його охорона готувала заходи безпеки, то керівник служби охорони зауважив, що серед безлічі невеличких міст, які вони тоді встигли об’їхати, Жовква була найчистішою.

Останніми роками наше комунальне підприємство відремонтувало 18 житлових будинків. До 2015 року ми мали фінансову можливість полагодити 2-3 плоскі дахи, і то методом відновлення покриття. Тоді ж територією міста пролягало 17,5 км самотічної каналізації. За кошти міського бюджету прокладено 6,5 км нової каналізації. Залучити кошти з держбюджету було неможливо, бо слід було забезпечити співфінансування. Міське комунальне підприємство проклало 12 км 360 погонних метрів водопроводу. Адже за всі попередні роки незалежної України водопровід у Жовкві міськрада не замінювала, а він прокладався ще у 60-70-х роках минулого століття, та термін його експлуатації складав 20 років. Сталеві та чавунні труби 63-кілометрового водогону  мали серйозний недолік — на них усередині утворювався наліт, і вони (чавунні) взимку тріскали, часто докучали мешканцям довготривалими незручностями — дрібними потічками й великими струмками, яких швидко не могли усунути.

Також вже поміняно багато теплотрас. Щоразу перепрошуємо мешканців за незручності, з якими вони мусять стикатися, бо, при заміні водогонів, теплотрас, руйнується дорожнє та тротуарне покриття, та без цього — ніяк. Тому навіть так і співпрацюємо з депутатами: ті вулиці та райони міста, де вже проведено заміну
теплотрас, каналізацій чи водогонів, — у першу чергу включаємо
до програм соціально-економічного розвитку з метою відновлення дорожнього покриття та тротуарів. Така ситуація була, примі-ром, з вулицею Яворницького (район ПМК), Св. Трійці. Цьогоріч почали інтенсивно відновлювати хідники й на інших вулицях, усього — 18 (Винниківська, Визволення, Лісна, Я. Мудрого, Дорошенка, Воїнів УПА, Срібна, Курбаса, Крип’якевича, Шевченка, Зелена, пл. Коновальця — все завершено; на Гасина, Рутковича, Л. Українки, Мазепи та Равській — ведуться роботи; на вул. Гагаріна заплановано роботи на наступний рік).

Завдячуючи добрим надходженням до бюджету, до мінімуму зведено продаж майна та нерухомості (цьогоріч не було продано жодного об’єкту нерухомості, а земельні ділянки — лише у випадку, коли підприємець, що орендував, звертався з проханням викупити. Тоді він сплачує всю суму, а згодом платить лише земельний податок).

Добрим почином міської влади спільно з районним та обласним бюджетом вважаю придбання трьох квартир для дітей-сиріт та житла для учасника бойових дій російсько-української війни.

Вагомо зросла й матеріальна допомога, яку міська рада, згідно з рішенням виконкому, надала потребуючим. Так, 180 людям з особливими потребами, що звернулися з проханням допомогти, виділено 365 тис. грн. (хворим, що потребували операцій на оці, заміни суглобів, а також онкохворим). 20 тис. грн. надано дітям, що є інсулінозалежними. Загалом міською владою видано матеріальних допомог на понад мільйон гривень.

Уже третій рік ми виділяємо кошти для оздоровлення дітей пільгових категорій.

Щорічно купуємо 300-350 новорічних солодких подарунків до дня Св. Миколая для таких діточок.

У рамках прийнятої програми «Безпечне місто» у Жовкві встановлено 9 камер відеоспостереження, що охоплюють усі в’їзди та виїзди у місто. Отож, місцева поліція цілодобово відстежує потік транспорту з і до міста.

Цьогоріч у Жовкві облаштовано 12 нових пішохідних переходів (білого та біло-червоного кольорів). До того місто мало їх всього два — на вулицях Лесі Українки та Львівській, обладнані коштом служби доріг у Львівській області.

Покращилося й освітлення міста. Раніше тут було 1016 світлоточок, та, на жаль, не всі вони світилися. На сьогодні усе освітлення міста реконструйоване, встановлено економні лампочки нового зразка. Таких опор вже є понад 1500, до того ж вдалося ще влаштувати освітлення на 19 вулицях. Вже маємо заявки на облаштування освітлення у новозбудованих кварталах. Комунальне підприємство тепер має можливість дистанційно (за допомогою комп’ютерного обладнання) керувати системою освітлення Жовкви.

Показовою є й реалізація міського проекту «Громадський бюджет». 5 дитячих майданчиків — 3 цілком нові, а до двох — придбано обладнання, також 2 спортмайданчики та проведено облаштування 3 прибудинкових територій. Участь місцевих небайдужих громадян у даних проектах складає 20 %, і це втішає.

Узагалі кожен мешканець, що цікавиться життям міськради, може щоденно черпати усю потрібну йому інформацію з нашого сайту — про час, місце засідання комісій, виконавчого комітету, проведення сесій тощо. Усі рішення тут також публікуються. Мене турбує дещо пасивна поведінка наших співгромадян щодо участі у громадських слуханнях, які є досить дієвим важелем у вирішенні низки спірних питань, що стосуються життя міста.

Віднедавна беремо участь в Асоціації відкритих міст України, започаткували сайт «Відкрите місто» та «Єдина система місцевих петицій».  Не зовсім вдало, як показала практика, тут спрацьовують наші комунальні підприємства — немає у них готовності до відкритості. Була така ситуація з люком на вулиці Й. Сліпого, коли звернення мешканців «футболили» від водоканалу до комунального підприємства. Мешканець не завжди володіє інформацією, до кого слід звертатися задля усунення тієї чи іншої проблеми. Та ми маємо її ліквідувати (особливо, якщо це становить небезпеку), а тоді вже з’ясовувати між собою, чия це була компетенція, і хто кому повинен повернути кошти. А полеміку чи дискусію у таких випадках вважаю недоречною.

Міжнародна співпраця Жовкви. Останніми роками потеплішали стосунки з нашими давніми партнерами — польськими містами Замость та Томашів Любельський. З останнім, до речі, ми подавали кілька спільних проектів у рамках програми «Польща — Білорусь — Україна», один з яких стосувався реконструкції очисних споруд та очищення міських водойм в парку. На жаль, через політичні амбіції наш проект, що мав усі шанси бути реалізованим, в кінці був відкинутий. Зараз маємо спільний проект по Розточчю, що стосується використання польського досвіду для облаштування біосферного заповідника. Для цього разом із поляками залучатимемо Міністерство регіонального розвитку, народного депутата України з нашого округу, та спробуємо організувати єврорегіон Розточчя, через який хочемо наблизитися до майбутньої об’єднаної ОТГ, а мешканцям Скваряви, Мокротина, Крехова, Глинська, Фійни передати досвід,
показати, як це працює у Польщі.

Також тісно співпрацюємо з німцями з міста Деліч, що у Саксонії, які на 4 конференції українсько-німецького партнерства обіцяли нам наступного року допомогти створити так званий енергетичний кооператив (засновані містянами і представниками бізнесу такі успішно працюють у їхніх населених пунктах) — це сонячні панелі на будівлях, що виробляють енергію для бюджетних установ міста. Дуже хороший досвід, спробуємо започаткувати і у нас, в Жовкві, аби школи й садки мали своє світло.

Минулого року я підписав угоду про співпрацю з білоруським містом, отримали також пропозицію співпрацювати від литовського міста Калварія, німецького міста Штоках та ліванського міста Хамана. Мешканці останнього — католики серед мусульманського світу. Їхній бургомістр — мільйонер та фактично власник міста, якому дуже сподобалась Жовква і який є кандидатом на пост прем’єр-міністра країни, вже двічі запрошував до Лівану, і навіть обіцяє одну з вулиць після нашого візиту назвати Жовквою та згодом там побудувати (відтворити) одну з пам’яток нашої архітектури.

Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу щорічно проводить всеукраїнський рейтинг інвестиційної спроможності і сталого розвитку громад. За його даними Жовква отримала найвищий рейтинг у Львівській області. З можливих 100 балів ми отримали 96! (Трускавець, приміром, лишень 66). До речі, середній бал по Україні — 21,29, в області — 20. Рейтинг визначали за 33 критеріями. Жовква досягла таких балів через прийняті програми «Безпечне місто», «Відкрите місто» та залучення коштів з Євросоюзу. В області, окрім Львова та Жовкви, жодне місто не має досвіду залучення коштів з Євросоюзу.

Аналізуючи виконання програми соціально-економічного розвитку за рік, що минає, куди було включено майже 60 об’єктів, можу сказати, що не зробленим залишився парк (ми подали до суду на недобросовісного виконавця робіт, з якого будуть стягнені кошти), не зробили ремонту фасаду міської ради, оскільки це пам’ятка архітектури, і жодне з підприємств міста не взяло на себе зобов’язання виконати увесь комплекс робіт, та не зробили проектно-кошторисної документації пл. Вічевої, 3, через те, що власники не дійшли спільної згоди.

У квітні та грудні ми збільшували розмір дохідної частини та
на ці кошти передбачали нові об’єкти — продовження хідників тощо. Втішає, що на завершення року ми розрахувалися з усіма надавачами послуг і робіт і навіть плануємо заплатити нашим працівникам зарплатню за грудень в останні дні цього місяця, аби настрій у людей був святковий.

Хочу побажати співгромадянам мирного, спокійного життя у достатку, злагоді та взаємній повазі.

Зробимо Жовкву ще кращою разом!

Записала

Надія БАЙБУЛА