Головна Історія Перлина Розточчя – древня Жовква

Перлина Розточчя – древня Жовква

354
0

Жовква – старовинне українське місто, важливий культурно-релігійний центр Львівської області – вабить середньовічним замком і торговими кварталами, унікальними культовими спорудами, осонними скверами і тінистим замковим парком, затишними новими районами, за якими піднімається узгір’я Гараю, а в голубому серпанку мерехтять поля, луки, гаї.

Планування міста вражає не тільки своєю практичністю, а й творчим задумом. Щоб створити таку красу, потрібен був багатий землевласник із неабияким розумом та освітою. Саме таким був Станіслав Жолкевський, лицар із руського роду, якому доля судила стати чи не найцікавішою та найгероїчнішою постаттю своєї доби.

Із цим містом пов’язані важливі події української та європейської історії, його архітектурні пам’ятки є вагомим надбанням українського та польського народів, загалом європейської цивілізації. Збудоване за принципом «ідеальних міст» — концепції доби Ренесансу. Суть концепції полягала у творенні «збалансованої» планувальної структури міста – кожному архітектурному об’єкту відводилося його певне розміщення відносно інших. У часи короля Яна ІІІ Собєського Жовква вважалася однією з найкрасивіших приватних міст-резеденцій Європи.

До видатних історико-архітектур-них ансамблів відносяться Ринкова площа (сучасна площа Вічева) із замком 1594 р., костел Святого Лаврентія XVII століття, Василіянський (XVII – XX століття) і Домініканський (XVII – XVIII сто-ліття) монастирі та інші. Високу художню цінність мають зразки дерев’яного зодчества, збережені на території колишніх  передмість та синагога в стилі Ренесансу. Завдяки сприятливій атмосфері меценатства розквітли ремісничі цехи, розвинулися і швидко досягли висот міцні мистецькі традиції. Ціла плеяда видатних живописців та скульпторів з європейською славою як місцевих, так і запрошених, жили і працювали в Жовкві: скульптори Андрій Шлютер і Стефан Шванер, вихованці Римської Академії св. Луки Юрій Шимонович і Мартіно Альтамонте, видатні художники українського бароко Іван Руткович, Йов Кондзелевич, Василь Петранович, Дем’ян Роєвич, Іван Поляхович, Ігнатій Стобенський та десятки інших художників і різьбярів різного таланту, які своїми новаторськими досягненнями зробили майже революцію в мистецтві, створили цілу мистецьку школу, відому як Жовківська іконописна школа XVІ-XVII століть…

На невеликій території  історичного  центру, що з 1994 року має статус Державного історико-архітектурного заповідника, більше ста пам’яток архітектури XVI – XX століть входять у скарбницю міста-музею під відкритим небом. Також у 2013 році на 37-й сесії Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, храм Пресвятої Трійці нашого міста Жовкви – разом з іншими дерев’яними церквами карпатського регіону, включений у список світової спадщини ЮНЕСКО.

А ще місто стало одним із 21 фіналістів акції «7 чудес України: історичні міста та містечка».

Нещодавно КП «Туристично-інформаційний центр» міста (директор Любомир Кравець) у рамках проекту «Розвиток туризму в транскордонному партнерстві» (№ проекту IPBU.01.02.00-06-395/11-00, фінансується в рамках програми транскордонного співробітництва “Польща-Білорусь-Україна 2007-2013”) за підтримки  Євросоюзу та Жовківської міської ради (голова Петро Вихопень) відреставрували вежу міської ради, яка стала доступною для туристів і охочих жовківчан.  Також запрацювала музейна експозиція.

В експозиції музею (творці експозиції та екскурсоводи Віктор та Наталія Заславські) представлено Жовківську старовину — мирну і героїчну. Тут можна побачити старі газети з рекламою, малюнки, карти; оселю жовківчанина ХІХ ст. – вітальню, робочий кабінет, дитячий куточок із наголосом на те, що Жовква впродовж багатьох років була багатонаціональним містом. Також експоновано  і героїчні сторінки нашої історії. Це герої і XVII, і ХХІ століть, подвиги Станіслава Жолкевського, лейтенанта Моріна, бійців УПА і сучасних солдат АТО. Тобто історія продовжується, і та сторінка, яка пишеться зараз, є не менш важливою і цікавою, ніж славетні події минулих століть.

Не менш цікавим для гостей міста та самих жовківчан стане підйом із 57 крутих сходинок (вздовж яких, власне, і розгорнута музейна експозиція), на оглядовий майданчик на вежі. З нього ви побачите неймовірно красиву панораму нашого міста з висоти пташиного польоту — не гірше ніж з львівського Високого замку. З усіх сторін відкривається далечінь Жовкви. І кожної пори року ця краса все більше заохочуватиме відвідувачів до краєвидів перлини Розточанського краю. Вежа-музей працює щоденно, з 9.00 до 17.00 год. Вхід для дорослих вартує 10 гривень, а для дітлахів – 5.

Окрім цього, у Жовкві усіх зацікавить замок, побудований у  1594 році, який не раз перебудо-вувався. Разом із містом був захищений оборонними стінами, валом і ровом з водою. Вхід у замок здійснювався через чотири брами: головну Глинську, Львівську, Звіринецьку і Туринську. На сьогодні збережено тільки дві з них. Звичайно, сучасний вигляд замку за двадцять п’ять років нашої незалежності змінився в кращу сторону. Сьогодні його вигляд набув більшої величності, адже для відвідувачів відкрито східну вежу. На першому поверсі у визначені дні працює музей-кузня, другий – Гетьманська зала – проводяться різні імпрези, лекції, літчитання та ін. Третій поверх східної вежі – це музей «Ідеального міста», де усі охочі можуть ознайомитись з історією розвитку ідеальних міст від старовинних часів і до сьогодні. Це місце  «дихає» історією та буде цікавим усім любителям старожитностей.

Жовківська площа Ринок майже так само зацікавить туристів, як і львівська. Адже тут багато архітектурних пам’яток. Недалечко розташований костел Святого Лаврентія, побудований в XVI столітті як сімейний склеп Жолкевських і пантеон лицарської слави. Сьогодні костел – визначна пам’ятка Жовкви, що вражає своєю красою і величчю.

Монастир отців Василіян (храм Пресвятого Ісусового Серця) збудований теж XVII-у столітті. Храм відомий стінописом, що його виконав упродовж 1930-х років офіцер Українських Січових Стрільців Юліан Буцманюк. На стінах церкви можна побачити як українські діти дарують квіти Богородиці, як київський князь, запорізький козак і галицький боярин приносять дари новонародженому Ісусику, як герої української історії, від київських князів до Січових Стрільців, моляться за нашу свободу і єдність.

Домініканський монастир (храм Святого мученика Йосафата) побудований в середині XVIІ століття і сьогодні активно реставрується.

Синагога, потужна оборонна споруда. Одна з найбільших і найкрасивіших єврейських святинь свого часу, занесена у список Нью-Йоркського фонду світових пам’яток, ставши прикладом зодчества в усьому світі.

Ратуша побудована в 1687 році під керівництвом Петра Бебера, у 1832 році перебувала  в  аварійному стані і була розібрана. Майже через сто років Жовква отримала нову ратушу (її перебудували з древніх військових казематів), з вежі якої опівдні сурмач щодня виконував спеціальну мелодію. Сьогодні мелодію сурмача чути з вежі ратуші щогодини, а опівдні дзвони годинника відбивають український Гімн.

До речі, цікавий фільм про історію українського Гімну нещодавно створив В. Заславський, працівник КП “Туристичний інформаційний центр” у м. Жовкві.

Отож, шановні відвідувачі нашого старовинного міста, варто не обмежуватись лише фотографуванням площі та храмових фасадів. Адже кожна церковна споруда, кожна кам’яниця тут – немов розгорнута книга, яка може розповісти мандрівникові багато цікавих історій – про королів та лицарів, митців та вчених, чия праця зробила свій внесок у життя нашого краю та нашої країни.

Сторінку підготувала Зоряна ГУМНИЦЬКА.