Традиційно наші предки для належного святкування різдвяно-новорічних обрядів провадили завчасну й серйозну підготовку. За звичаєм, до свят господині ретельно прибирали в хатах. Напередодні Різдва нічого не їли до вечора, допоки не з’являлася перша зоря на небі (вірили, що саме в цей час народився Ісус Христос). Підготовка до святкової вечері носила урочистий характер. На покуті, під образами, розтеляли чисте сіно, де мав стояти і сніп із жита, пшениці або вівса. До Святвечора готували чітко визначену кількість страв. Сама трапеза проходила з додержанням певних правил. Обов’язково запалювали воскову свічу. А ще існує повір’я, що той, хто спить у ніч перед Різдвом, проспить царство небесне.
На Святвечір було прийнято вшановувати померлих і живих родичів. Для перших залишали рештки їжі на столі (мити посуд у цей день вважалося за гріх). До живих посилали дітей зі святковими стравами. Приймаючи їх, господарі дякували і теж передавали такі ж страви зі свого столу.
Це символізувало спорідненість сімей, їхню приязнь і взаємну щедрість.
Підготувала Зоряна ГУМНИЦЬКА.
