Мабуть, не випадково день 22 січня 1919 року збігся з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, це день подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності.
Соборність не була нам подарована, за неї боролися, а часто й віддавали свої життя тисячі українців. Це були патріоти, котрих радянська влада за їхні переконання на десятки років кидала до тюрем, концтаборів, гнала на заслання. Однак без їхньої боротьби сьогодні й не було б соборності України. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів юних борців, навіки залишатиметься непорушною.
З нагоди 96-ї річниці дня Соборності та Свободи України у Народному домі м. Жовкви відбулися урочистості. Участь у святковому заході взяли голова Жовківської районної ради Тадей Швай, перший заступник голови райдержадміністрації Надія Щур, мер міста Петро Вихопень, духовенство, представники громадськості та ЗМІ.
Перед початком урочистостей прозвучав Державний гімн України, було оголошено хвилину мовчання на знак пам’яті про загиблих воїнів на сході України.
Цьогоріч забарвлення свята було дещо скраплене. Попередні роки згадували історичні події із піднесенням, захопленням. А сьогодні, зважаючи на те, що наші хлопці відстоюють незалежність, соборність, обороняючи не лише межі держави, а й свій народ, ми повинні належно, із вдячністю, скромно святкувати таку вистраждану й затребувану подію, як день Соборності та Свободи.
Насамперед помолився за єдність українського народу та дав благословення ієромонах Терентій чину Св. Василія Великого: «Глянь, Владико-Чоловіколюбче, на слуг твоїх тут присутніх і на весь український народ. Взиваємо до тебе, Господи і Божа Мати, за мир в Україні і за єдність в народі. Хоч ми і не достойні, однак просимо Тебе, Боже, і Тебе, Пречиста Діво, дай нам ласку, наверни ворога і дай вільність Українській державі». Вітаючи жовківчан християнським привітом, отець наголосив, що українською мрією завжди була, є і буде єдність, свобода та незалежність: «Ми бачимо, як ворог не хоче, щоб ми були єдині, вільні, незалежні. Тому, як каже Ісус у Святому Писанні, ми мусимо молитися за навернення ворога, не проклинаючи його.
Зібравшись на цю урочистість, хоч і важко переживати радість, але ми радіємо, ми усміхаємося, ми стараємося один одному прощати, один одного любити, аби наші вояки, наші захисники відчули тепло, любов і скоро повернулися до своїх родин, домівок. Ми любимо Україну, любитимемо її та молитимемося, щоби була єдність, щоб Господь захоронив нас від злого».
Із вітальним словом до свідомих українців звернувся й голова районної ради Тадей Іванович Швай: «Сьогодні — День Злуки, день єдності держави показують наші воїни, які зі зброєю в руках захищають неньку-Україну. І як ми бачимо, на захист стали усі від заходу до сходу, від півночі до півдня. Україна насправді стала єдиною, нас об’єднала відкрита агресія Росії. Народ згуртував свої душі та серця, розум та працю задля захисту краю. Московський окупант розуміє, що здолати могутній народ, як українці, неможливо. Україну підтримує Європа та увесь світ.
Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків. Хай береже нас Господь і Слава Йому за цю прекрасну країну — Україну».
Надалі усі з трепетом у душі слухали патріотичні пісні, різдвяні віншування, колядки у виконанні творчих колективів району. Справжньою окрасою свята став виступ камерного оркестру Дублянської школи мистецтв та вокального ансамблю «Живоцвіт». Не залишив байдужих і виступ Галини Фесюк, яка прочитала авторський патріотичний вірш.
Окрім того, жовківчани мали можливість спостерігати за вертепним дійством у виконанні народного аматорського театру НД смт. Куликова. Традиційні герої вертепу на сучасний лад розповіли про появу на світ Сина Божого, не оминувши негараздів сьогодення. Але й у новій інтерпретації вистава закінчилася перемогою добра, миром, а артисти закликали глядачів з оптимізмом дивитися у майбутнє всупереч кризовим проблемам.
Колядками і щедрівками вітав жовківчан народний сімейний ансамбль «Кожушки» (кер. Б. Кожушко).
Наостанок скажу, що ми мусимо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.
Зоряна Микитюк.
