Головна Культура У м. Жовква відбувся вечір, приурочений 201-й річниці від дня народження Тараса...

У м. Жовква відбувся вечір, приурочений 201-й річниці від дня народження Тараса Шевченка

87
0

В історії світової культури є чимало титанів Духу. Тарас Шевченко – один із них. Адже його творчість – це найвища академія українського народу, у якій акумульовано минуле, сучасне та прийдешнє.

Зала Народного дому цього дня не залишилася порожньою, вкотре підтверджуючи статус головного центру культурного життя Жовкви. 10 березня саме тут відбувся творчий вечір, приурочений 201-й річниці від дня народження Тараса Шевченка, за участі представників виконавчої гілки влади району.

Торішній ювілей та цьогорічна річниця традиційно та символічно збіглися із низкою доленосних
і трагічних подій в історії українського народу. 2015-й є не лише роком Українського Генія, цей рік – переломний і націєтворчий для нашої держави. Саме тому проведення вечорів, присвячених Кобзареві, що синтезують сучасну патріотичну думку та націоналізм минулих років із сьогоденням, є найдоречнішими. Поезії Шевченка, окрім попелу війн і повстань, просякнуті й димом Майданівської революції та війни, про що говорили на творчому вечорі.

Аби проникнутися цінностями, які утверджував Кобзар, на концерті прозвучали народні пісні на слова Шевченка у виконанні народної хорової капели «Розточчя» Жовківського районного Народного дому (кер. В. Орищак), дитячого хору Жовківської дитячої школи мистецтв (кер. Д. Купровська).

На важливості переосмислення постаті Шевченка наголосила вчитель Жовківської ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів Оксана Скиба. Вона зазначила, що сучасне суспільство відкрило для себе нові іпостасі цієї особистості та відкриватиме надалі, бо Шевченко завжди залишатиметься актуальним завдяки своїй багатогранності й невичерпності.

На вечорі презентовано виставу «Наймичка», яку журливо та проникливо виконав драматичний колектив районного НД за керівництва Н. Парамонової.

Задумливо, із трепетом у душі  прочитала Надія Щур уривок з поеми творця «І мертвим, і живим, і ненародженим братам моїм».

Неабияку вправність та уміння, показав колектив народного танцю «Перлинка», захоплювало танцювальне соло «Маленька незалежність» С. Баженової тощо. Завершився звітний концерт  виконанням «Заповіту», котрий підхопили та співали усі без винятку у залі.

Минають віки, стираються написи на каменях, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне. Вивчаємо його, роздумуємо над його істиною, виконуємо його заповіти, які посилав він синам свого народу. І серед них перший і головний:

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Зоряна МИКИТЮК.

На світлині: сцена з вистави «Наймичка».