Днями славне старовинне місто Жовква мало нагоду приймати у себе віртуозів-бандуристів із древнього княжого граду Києва. На запрошення профспілки працівників освіти і науки Жовківської РДА, безпосередньо Ірини Бродик та Михайла Козака, Національна заслужена капела бандуристів України, а їх аж 64 чоловіки, подарувала незабутні хвилини своєї віртуозної гри жовківчанам. Адже вони, бандуристи України імені Г.І. Майбороди, – унікальне явище культурної спадщини українського народу.
…Нащадок запорозьких козаків Василь Ємець, талановитий, високоосвічений, 1918 року створив у Києві «Кобзарський хор» із семи виконавців. Саме від цього колективу веде свій родовід Національна заслужена капела бандуристів України.
У 1935 році, об’єднавшись з відомою на той час Полтавською капелою бандуристів, заснованою ще у 1925 році художнім керівником Володимиром Кабачком, колектив одержав назву «Українська державна зразкова капела бандуристів» і почав роботу під орудою талановитого хормейстера М. Михайлова.
У 1951 році капелі було присвоєне почесне звання «заслуженої», а у 1983 році – стала лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка. У 1995 році капелі присвоєне ім’я Георгія Майбороди, у 1997 – одержала статус «національної».
Змінювалися покоління співаків, приходили інші керівники й диригенти, але одне залишилося й залишиться незмінним: капела бандуристів – це унікальний колектив, який не має аналогів у світовій музичній культурі.
Капела переживала періоди розквіту та занепаду, припиняла існування та знов відроджувалася. Проте з волі Божої кобзарське мистецтво не загинуло: знаходилися люди, які боронили, допомагали, підтримували, відроджували…
Оригінальне, самобутнє мистецтво бандуристів знають і люблять в усіх куточках нашої України та за її межами. У репертуарі прославленого колективу – українські народні пісні, старовинні та сучасні думи, твори українських та зарубіжних композиторів, духовна музика, оркестровки яких нині успішно здійснюють диригент капели Андрій Козачок, музичний керівник Володимир Марунич під орудою художнього керівника та головного диригента, заслуженого діяча мистецтв України Юрія Курача. Нині 90 відсотків складу капели бандуристів – випускники Студії з підготовки акторських кадрів, яка діє при капелі з 1962 року.
Хоровий спів у супроводі ніжного сріблястого тембру бандур, театралізація кожної пісні створювали у залі Народного дому незабутні враження, полонили серця і душі всіх, хто цього вечора доторкнувся до джерел української пісні у виконанні Національної заслуженої капели бандуристів України. Глядачі були настільки переповнені удосконаленим видом українського кобзаревого мистецтва, що ще довго не відпускали музикантів зі сцени. Адже звучання чоловічих голосів свідомих українців – кращих синів свого народу – в поєднанні з блискучим акомпанементом бандур, виконання складних творів на рівні кращих зразків світової класики не могли не вразити, не заворожити глядачів. Шквал оплесків, дзвінкоголосе «Браво!» — це малесенька лепта, якою віддячували жовківчани віртуозам. Але для них, заслужених бандуристів, це найкраща подяка відданого глядача.
Переконана, що кожен, хто завітав на концерт, залишився задоволений.
Зоряна ГУМНИЦЬКА.
