19 вересня Василь Пазиняк та інші народні депутати із міжфракційного об`єднання «Львівщина», зокрема, Степан Кубів, Михайло Хміль, Роман Ілик, Ярослав Дубневич, Ліда Котеляк, Ігор Васюник, зареєстрували звернення до Державного казначейства із вимогою вирішення ситуації щодо замороження казначейством рахунків регіону, тим самим вимагаючи відновити фінансування захищених та незахищених статей місцевих бюджетів.
На перший погляд нічого складного у реєстрації такого роду звернення немає. Але це лише на перший погляд. Керівництво Держказначейства України із загостреним почуттям люб’язності та гостинності «прийняло» народних обранців. Уже при самому вході у будівлю інституції на депутатів чекав сюрприз в особі охорони, яка повідомила, що їм сюди як то кажуть «зась», бо це державний об’єкт. А депутати, за їх логікою, не народні обранці, або народ тоді не держава…
На практиці депутати зіткнулись із повним свавіллям державних службовців, які за всією своєю приналежністю повинні служити державі і її громадянам. Їх просто не пропускали в приміщення до приймальні керівництва.
Незважаючи на турнікети, систему охорони та небажання керівників держказначейства спілкуватись із Львівськими депутатами, народні обранці все ж подолали усі бар`єри «гостинності». І, як то кажуть, «пройшли гостинне хрещення» та прорвались, у прямому розумінні цього слова, до приймальні високопосадовця, щоб безпосередньо почути відповіді на наболілі проблеми області.
І тут їх, за класикою жанру, ніхто не очікував. Керівник установи, тобто голова Державної казначейської служби України Віталій Харченко, просто зник із робочого місця містичним способом, а на врегулювання ситуації вийшов дрібний чиновник, який у крикливій формі почав «наїзд» на депутатів. Діалог, м’яко кажучи, був одностороннім. Відповідей на звернення депутатів не прозвучало.
Представникам «Львівщини» заледве вдалось відстояти право людей на відповідь казначейства про ситуацію із платежами та висловити невдоволення своїх громад. І судячи з усього, що відбувалось, можна із впевненістю сказати, що гроші тут існують лише на папері. Реальний їх еквівалент вже давно знайшов своє «місце призначення» і точно осів не у руках громадськості.
На сьогоднішній день ситуація перебуває у просто катастрофічному стані. І це, зважаючи, що до завершення року часу ще: не мало, не багато – цілий квартал. Яким чином планується «дотягнути» до нового року, чи взагалі про це хтось думає, – невідомо.
У 122 Яворівсько-Жовківському окрузі, який представляє у Верховній Раді України Василь Пазиняк, безліч проблем, які виникли внаслідок затримки казначейством коштів. Рава-Руській міській раді, наприклад, заблоковано без будь-яких аргументів, понад мільйон гривень. А Яворівська міська рада не може випросити-дочекатися від казначейства 580 тисяч грн., у т. ч., навіть коштів, отриманих від Євросоюзу. Чи не нонсенс?! Загальна сума непроплат по Жовківському районі складає 3 млн. 500 тис. грн., а по Яворівському – 4 млн. 310 тис. грн. Уже скоро пенсіонери, медичні працівники, вчителі, державні працівники попросту залишаться без заробітних плат. Держказначейство повинно розуміти, що такими діями воно може переступити точку неповерненості, тобто коли фінансувати і платити буде уже нікому і ні для чого. Народе наш, український, допоки терпітимеш?!
Зареєструвавши штурмом свої депутатські звернення, уповноважені народом представники Львівщини із «нетерпінням» чекають відповіді від казначейства протягом 10 днів, згідно із положеннями Закону України «Про статус народного депутата України».
Депутати щиросердно сподіваються, що після всебічного розголосу ситуації цій установі не вдасться надати чергову відписку, яка не матиме нічого спільного із реальністю.
Прес-служба Міжфракційного об’єднання депутатів Верховної Ради
