Головна Освіта Вчитель – професія чи покликання?

Вчитель – професія чи покликання?

2259
0

У щедру наповнену різнобарв’ям пору року, коли в осіннім вальсі кружляє падолист, а останні квіти, пломеніючи над землею, дарують увесь свій жар дню прийдешньому, приходить свято освітян. Упевнений, не знайдеться людини, котра з почуттям вдячності не згадувала би рідну школу, улюблені предмети й неодмінно своїх наставників – педагогів. Адже саме майстри освіти перетворюють сіре будення на незвіданий шлях до далеких зірок.

Багато щедрих слів подяки лунатимуть для наших педагогів з нагоди їх професійного свята. Не оминули цієї дати і в Львівській обласній раді, де відзначили кращих працівників грамотами за високі досягнення у навчанні і вихованні учнівської молоді, формуванні творчих особистостей та високий професіоналізм.

Цієї відзнаки удостоїлись і вчителі нашого району. Це – Олександра Іванівна Міщенко — вчитель німецької мови Рава-Руської гімназії, Руслана Степанівна Білан – вчитель української мови і літератури Гребінецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, Ірина Петрівна Сайко – педагог-організатор Жовківської загальноосвітньої школи № 2.

Нам вдалося поспілкуватися із Олександрою Міщенко та Іриною Сайко, які поділились своїми думками на тему: «Вчитель – професія чи покликання?».

Ірина Сайко:

— Будь-яка професія  передбачає постійну роботу над собою задля безпосереднього росту як фахівця. Не виняток — професія педагога. Крім того, учитель мусить володіти такою якістю, як прагнення до творчості. Педагогічну професію не порівняти ні з якою іншою, адже ми маємо справу з найскладнішим і найдорожчим у житті – з вихованням дитини. Проте, на відміну від інших професій, кінцевий результат педагогічної праці можна побачити не сьогодні, не завтра, а через дуже тривалий час. У чому ж полягає професіоналізм вчителя? У поєднанні двох основних якостей – професійної майстерності та спеціальної підготовки. Якщо ж до них додати ще й покликання – то зміст цього поняття набуде особливого значення. Та є риса, без якої педагогічне покликання неможливе. Це гармонія серця й розуму. Навряд, чи є інші професії, які б вимагали стільки сердечності. Адже, скільки б у вчителя не було вихованців – для радощів і прикрощів кожного треба знайти місце в своєму серці. Чуйність, сердечна турбота про дитину – суть педагогічного покликання. Тобто, професіоналізм і покликання у педагогічній праці нероздільні. Мабуть, кожен погодиться зі словами Конфуція: «Найпрекрасніше видовище на світі – вигляд дитини, яка впевнено йде по життєвій дорозі після того, як ви показали їй шлях» .

Тож, напередодні Дня вчителя хочеться побажати колегам сприятливого психологічного клімату трудових буднів, уважних, наполегливих та вдячних учнів, професійного росту та визнання, особистого щастя та добробуту.

Олександра  Міщенко:

— Якщо мене запитають, чи я завжди хотіла бути вчителем, я відповім — ні. Відверто кажучи, навіть не планувала. До цієї професії привела моя любов до вивчення німецької мови. Але сьогодні я анітрохи про вибір вчительської ниви не шкодую. Навіть, якщо інколи приходжу додому втомлена і виснажена шкільними буднями, навіть, якщо інколи опускаються руки, але все це тимчасове. Я пригадую своїх вчителів, які у свій час зачаровували мене своїм професіоналізмом і ентузіазмом, і так хочеться, щоб, можливо, хтось сказав: «А в мене була гарна вчителька».

— Який вид удосконалення своєї професійної майстерності Ви вважаєте найпродуктивнішим?

— Для сучасного вчителя німецької мови в Україні є чимало шляхів для підтримання та підвищення рівня своєї професійної кваліфікації: це семінари — практикуми у своїх навчальних закладах, районні, обласні курси підвищення кваліфікації, конкурси та багато чого іншого. Та, напевно, одним із найцікавіших та продуктивніших видів удосконалення своєї професійної майстерності залишаються курси у країні, мову якої ти викладаєш.

У 2012 році я мала велике щастя отримати стипендію від Гете-інститута на участь у 14-денному семінарі з країнознавства «Мистецтво і культура у Кьольні». Я обрала саме такий тип семінару, оскільки мені хотілося актуалізувати моє бачення Німеччини та ознайомитися з методично-дидактичними формами викладання країнознавчого матеріалу на уроках німецької мови як іноземної. Цього року мені пощастило побувати у літньому університеті у м. Бамберг (Баварія). У одному з найкращих баварських університетів нам були запропоновані лекції з методики, стилістики, лексикології, країнознавства та літератури.

Незважаючи на те, що професія вчителя, на жаль, зараз не на найвищому рахунку, дуже хочеться, щоб такий стан речей змінився. Я в свою чергу, роблю усе можливе для цього.

Чи є професія вчителя для мене професією чи покликанням? Я відповім, це професія, яка, на щастя, стала моїм покликанням.

Євген ВЕГЕРА.