Право на повстання проти неправди заповідав нам ще Тарас Шевченко. Його пророчі слова “Борітеся – поборете” сьогодні підтримують дух тих небайдужих людей, які в 20-градусний мороз перебувають на Майдані Незалежності, відстоюючи нашу гідність. Вони – лицарі духу, внутрішній голос яких підказує кожному: «…нехай ні жар, ні холод не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу й голод, бо вам призначену скалу сесю розбить». Їх чин достойний на повагу і наслідування. І кожен свідомий українець повинен спитати себе, а чому я не разом з ними, чому моє плече не підтримує в такий відповідальний час мого брата-українця з Фастова, Чернігова чи Тернополя? Адже дуже часто на різних заходах, вшановуючи пам’ять наших провідників і тих, хто загинув у боротьбі за волю і незалежність України, лунають пафосні слова, що ми готові продовжити їхню справу, якщо настане час і на те буде така потреба.
І ось час настав. Та чи готові ми до цього? Наші батьки і діди боролись за свої права здебільшого зі зброєю в руках. У наш час методи набагато гуманніші – це мирні протести людей, які не хочуть жити в суспільстві, де панує обман, подвійні стандарти та узурпація влади і зосередження всіх багатств в руках однієї «сім’ї». Небажання влади прислухатися до свого народу призвело до того, що в цих мирних акціях гинуть люди, а багато з нас і надалі сидить на диванах у теплих домівках, висловлюючи своє обурення і спостерігаючи по телебаченню перебіг подій із запитанням: «А що ж буде далі ?». Такий собі «диванний протест»…
Настав час, коли не можна стояти осторонь, коли кожен день кидає все нові виклики нашому суспільству. Підтвердження цьому – екстренний Всеукраїнський зліт керівників первинних організацій Партії регіонів, який минулої суботи проходив у Харкові під патронатом Добкіна та Кернеса. Це збіговисько нагадало події 2004 року, коли під час Помаранчевої революції був скликаний Всеукраїнський з’їзд депутатів усіх рівнів у Сіверськодонецьку, де озвучили сепаратистську ідею про створення Південно-Східної Української Автономної Республіки. Наразі прямих закликів до федералізму немає. Однак депутат Верховної Ради України, член фракції Партії регіонів Олег Царьов, присутній на заході, незадовго до цього заявляв, що оптимальним виходом для України з нинішньої політичної кризи є федералізація. Такі заклики можуть бути як запасний варіант для так званої п’ятої колони, на випадок, якщо Янукович буде змушений піти на поступки майданівцям.
Учасники зльоту в Харкові ухвалили рішення про створення Всеукраїнської громадської спілки «Український фронт». Своїм символом вони обрали георгіївську стрічку. Чому не підійшла стрічка з символікою прапора України, держави, де вони живуть і яка їх «годує»? Це ж наскільки треба не поважати свою країну? Звідки «ростуть ноги» у новоствореної організації, бачимо і з самої назви. Бо чому саме «фронт»? Українці завжди були мирною нацією і ні на кого не йшли фронтом. Навіть загони, які створюються на Майдані, називають загонами самооборони, бо ми нікого завойовувати не збираємось. Тому логічніше було б своє творіння назвати “Російський фронт” в Україні.
Як заявив Михайло Добкін: «Наш фронт почне зачищати і очищати українську землю від тих, хто прийшов сюди з окупаційними планами». Тобто боротися будуть з громадянами України, які протестують проти існуючої влади. Саме їх добкіни-кернеси називають окупантами. Влада реально хоче організувати громадянську війну. Диктатура свідомо намагається змінити формат протистояння з «народ – влада» на «народ – народ». Ця схема дуже давня: коли народ піднімається проти влади, можновладці намагаються організувати іншу лінію розколу – не «люди і влада», а «Схід і Захід». Вони задумують зберегти владу ціною крові власного народу. Бо як інакше можна розцінювати подібні заяви представника президента.
Зараз наша найбільша сила в єдності. Нас не може залякати жорстокість спецпідрозділів, бо за нами правда. Уявіть, байдужі і пасивні, що репресивна машина Януковича зломить Майдан, як тоді поведе себе виплекана ним каста катів? Вони будуть робити те, що і завжди – знущатись над своїм народом. Репресивній машині, яка тільки стане сильнішою, завжди будуть потрібні терор та залякування. Зараз дотримання правила «моя хата скраю» рівноцінне самогубству. Тому кожен з нас, не вагаючись, має знайти можливість підтримати наших побратимів у Києві. За нами правда, і сила, і воля.
Євген Вегера.
